Генетика і теорія еволюції

Мутації складають основу спадкової мінливості. Особини з різними мутаціями, схрещуючись між собою, знаходять нові поєднання генів. Мутаційна мінливість дає первинний матеріал для природного відбору, що веде до створення нових видів. Основною формою існування видів є популяція. У генетиці популяцій спостерігаються закономірності, які виражаються в законі Харді-Вайнберга: в популяціях з покоління в покоління при вільному схрещуванні відносні частоти генів і генотипів не змінюються. Закон справедливий при дотриманні наступних умов: популяція повинна бути досить велика, щоб забезпечити випадкове поєднання генів; повинен бути відсутній відбір, котрий сприяє і неблагопріятствующій певним генам; не повинно виникати нових мутацій, не повинно відбуватися міграцій особин з іншими генотипами з сусідніх популяцій даного виду. У природі ці умови не дотримуються, що призводить до порушення рівноваги генів в популяції.

 

Природні популяції при їх відносної фенотипної однорідності (насичені різноманітними рецесивними мутаціями, які не проявляються доти, поки залишаються гетерозиготними. По досягненні досить високої концентрації мутацій рецесивні мутації можуть перейти в гомозиготний стан. Вони проявляться фенотипічно і потраплять під вплив природного відбору. Кожній популяції характерний свій генофонд (сукупність генів популяції), який дає можливість для швидкого зміни у відповідності з напрямком відбору. Розрізняють кілька форм відбору. Рушійною відбір – така форма, при якій дія відбору спрямована в певний бік, що приводить до зрушення норми реакції в одну сторону. Стабілізуючий відбір – форма, який веде до меншої мінливості в постійних умовах середовища. У цьому випадку відсікаються мутації, що розширюють норму реакції. Обидві ці форми відбору тісно пов’язані один з одним. Рушійною відбір перетворює види в мінливих умовах середовища, стабілізуючий відбір закріплює ознаки, корисні у відносно постійних умовах середовища.

Посилання на основну публікацію