Функціональна система – тимчасове функціональне об’єднання нервових центрів різних органів і систем організму для досягнення кінцевого корисного результату.
Корисний результат – самоподібний фактор нервової системи. Результат дії являє собою життєво важливий адаптивний показник, який необхідний для нормального функціонування організму.
Існує кілька груп кінцевих корисних результатів:
- метаболічна – наслідок обмінних процесів на молекулярному рівні, які створюють необхідні для життя речовини і кінцеві продукти;
- гомеостатична – сталість показників стану та складу середовищ організму;
- поведінкова – результат біологічної потреби (статевої, харчової, питної);
- соціальна – задоволення соціальних і духовних потреб.
До складу функціональної системи включаються різні органи і системи, кожен з яких бере активну участь у досягненні корисного результату.
Функціональна система, за П. К. Анохіним, включає в себе п’ять основних компонентів:
- корисний пристосувальний результат – те, заради чого створюється функціональна система;
- апарат контролю (акцептор результату) – група нервових клітин, в яких формується модель майбутнього результату;
- зворотна аферентація (поставляє інформацію від рецептора в центральну ланку функціональної системи) – вторинні аферентні нервові імпульси, які йдуть в акцептор результату дії для оцінки кінцевого результату;
- апарат управління (центральна ланка) – функціональне об’єднання нервових центрів з ендокринною системою;
- виконавчі компоненти (апарат реакції) – це органи і фізіологічні системи організму: вегетативна, ендокринна, соматичні.
Складаються з 4 компонентів:
- внутрішніх органів;
- залоз внутрішньої секреції;
- скелетних м’язів;
- поведінкових реакцій.
Властивості функціональної системи:
- динамічність – у функціональну систему можуть включатися додаткові органи і системи, що залежить від складності ситуації, що склалася;
- здатність до саморегуляції – при відхиленні регульованої величини або кінцевого корисного результату від оптимальної величини відбувається ряд мимовільного комплексу реакцій, що повертає показники на оптимальний рівень. Саморегуляція здійснюється за наявності зворотного зв’язку.
В організмі працює одночасно кілька функціональних систем.
Вони знаходяться в безперервній взаємодії, яке підпорядковується певним принципам:
- принципом системи генезу – відбуваються виборче дозрівання і еволюція функціональних систем (функціональна система кровообігу, дихання, харчування дозріває і розвивається раніше за інших);
- принципом багатозв’язної взаємодії – відбувається узагальнення діяльності різних функціональних систем, спрямоване на досягнення багатокомпонентного результату (параметри гомеостазу);
- принципом ієрархії – функціональні системи шикуються в певний ряд у відповідності зі своєю значимістю (функціональна система цілісності тканини, функціональна система харчування, функціональна система відтворення і т. д.);
- принципом послідовної динамічної взаємодії – здійснюється чітка послідовність зміни діяльності однієї функціональної системи іншою.
Loading...
