Функції гіпоталамуса

Гіпоталамус є вищим центром регуляції ендокринних функцій, він об’єднує нервові та ендокринні регуляторні механізми в загальну нейроендокринну систему, координує нервові і гормональні механізми регуляції функцій внутрішніх органів (рис. 127). Гіпоталамус утворює з гіпофізом єдиний функціональний комплекс, в якому перший відіграє регулюючу, а другий ефекторну роль. Гіпоталамус виділяє дві групи речовин, які впливають на клітини передньої долі гіпофіза: рилізинг-фактори, або ліберіни, що стимулюють синтез і виділення ними гормонів (кортіколіберін, люліберін, соматолиберин, тиреоліберином і фолліберін), статини гальмують синтез і виділення гормонів (дофамін і соматостатин) . Гіпофіз відповідає на надходять в нього з гіпоталамуса сигнали виробленням своїх стежок-них гормонів, які направляються до периферичних ендокринних залоз. Крім того, супраоптическое і паравентрикулярное ядра гіпоталамуса виробляють вазопресин і окситоцин, які по розгалуженням аксонів нейросекреторних клітин надходять в задню частку гіпофіза, звідки розносяться кров’ю.

Посилання на основну публікацію