1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Біологія
  3. Флористичне районування суходолу

Флористичне районування суходолу

Під час вивчення флори важливого значення набуває аналіз ендемічних та реліктових видів у її складі. Саме ендеміки та релікти зумовлюють специфіку флори і вирізняють її від інших флор. Різні флори характеризуються різним характером і різним ступенем розвитку ендемізму, що може коливатися в значних межах. Вік ендеміків може бути різним, що також важливо для з’ясування специфіки тієї чи іншої флори. Наявність реліктів у флорі є свідченням змін, що відбулися в ній протягом певного історичного часу. Проте релікти, як і ендеміки, можуть мати різний вік. Аналізуючи генезис флори, насамперед з’ясовують відносний вік певних видів, зокрема, ендеміків і реліктів певної флори, їх сучасне положення, зв’язки з іншими видами. Чітких, різко виражених меж між флорами в природі немає. Склад флор змінюється як у просторі, так і в часі. Саме з огляду на це питання класифікації флор є складним. Виділення одиниць флористичного районування (фітохоріонів) базується на флористичному принципі й має ієрархічний характер.

Флори, різні за своїм складом у тих або інших одиницях районування, об’єднують на підставі подібності їхнього складу. Подібність флор визначається як за кількісними показниками (абсолютна кількість або відсоток подібних і відмінних таксонів), так і за ступенем систематичної спорідненості представників різних груп рослин. Особливо важливо у флористичному районуванні брати до уваги ендемізм, ступінь його вираження, локалізацію ендеміків. У системі флористичного районування під час визначення значення тієї чи іншої територіальної одиниці дуже важливо брати до уваги таксономічний ранг ендеміків флори. Основою для побудови системи флористичного районування є поширення видів таких відділів, як покрито- й голонасінні.

Відмінності між фітохоріонами, особливо вищого рангу, не можна пояснити лише сучасними природними умовами, зокрема кліматом. У межах тропічного поясу на підставі особливостей флори виділяють два царства. Очевидно, що на формування флори значний вплив мали історичні чинники. Флора кожного царства формувалася своїми шляхами. Важливе значення мали зміни конфігурацій материків, переміщення земної кори як у горизонтальному (рух плит), так і у вертикальному (опускання і підняття суші) напрямах. Унаслідок цих процесів у різні періоди історії Землі у певних регіонах припинявся вільний обмін флорами або, навпаки, створювалися умови для зв’язку між флорами, що раніше були роз’єднані. Розглядаючи питання формування флор, треба зважити й загальну еволюцію рослинного світу, внаслідок якої одні таксони вимирали, а інші виникали. В умовах ізоляції внаслідок геологічних процесів це вело до збільшення своєрідності флор кожної з відокремлених територій.

На суходолі є регіони, котрі за характером флори суттєво відрізняються між собою. Такі регіони називають “флористичними царствами” Їх виділяють здебільшого шість. Царство – це вища ієрархічна одиниця. Царства поділяють на області, а ті – на провінції. Нижчою одиницею є округ. Крім основних одиниць, наявні й проміжні категорії – підцарство, підобласть тощо.

Флористичні царства виділяють на підставі високого родового й видового ендемізму та наявності ендемічних таксонів вищого рангу. Для флористичної області характерний є також певний набір панівних родин з відносно постійним їхнім співвідношенням. Фітохоріони всіх рангів характеризуються своєрідністю флори, чим і зумовлюється їхнє розмежування. А. Тахтадж’ян флору суходолу поділяє на шість царств, у межах яких виділяє 34 області (рис. 9.1).

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Баклан