Фізіологія імунітету

Імунітет – комплекс реакцій організму, спрямованих на підтримання гомеостазу при зустрічі з агентами, які розцінюються як чужорідні незалежно від того, утворюються вони в організмі або надходять ззовні. Чужорідні для даного організму сполуки здатні викликати імунну відповідь. На надходження антигену в організм виробляються антитіла, активуються лімфоцити, які здатні приймати участь в імунній відповіді. Специфічність антигенів полягає в тому, що вони вибірково реагують з певними антитілами або лімфоцитами, які з’являються після потрапляння антигену в організм.
Здатність антигену викликати специфічний імунітет пояснюється наявністю в його молекулі детермінант, до яких специфічно підходять активні центри (антідетермінанти антитіл). Антигени взаємодіють з антитілами, утворюючи імунні комплекси.
Антиген – високомолекулярний полімер природного або штучного походження, що несе ознаки генетично чужорідної інформації, що викликає розвиток специфічних імунологічних реакцій – утворення антитіл. В імунній відповіді беруть участь імунокомпетентні клітини:
1) антігенпрезентірующіх, що представляють антиген – моноцити, макрофаги, пігментні клітини;
2) регуляторні, що регулюють протягом імунних реакцій – супресори, Т-і В-хелпери, Т-лімфоцити;
3) Ефектори імунної відповіді (здійснюють заключний етап у боротьбі з антигеном – В-лімфоцити, Т-і В-кілери);
Імунітет поділяють на специфічний і неспецифічний. Специфічний імунітет є придбаним, неспецифічний – вродженим.
Неспецифічними називаються механізми захисту, які не мають специфіки в захисті від чужорідного початку і ефективні проти будь-яких чужорідних речовин. Неспецифічні механізми захисту:
1) гуморальні механізми захисту (система комплементу, кінінова система, Лейкін, позаклітинні і внутрішньоклітинні білки, пропердиновий система);
2) клітинні механізми захисту (фагоцитоз, NK-клітини).
Специфічні механізми захисту спрямовані на конкретний чужорідний агент, забезпечують специфічне протидія. Специфічні механізми захисту:
1) Т-система імунітету (тимус, цитокіни, Т-лімфоцити);
2) В-система імунітету (кістковий мозок, імуноглобуліни A, G, E, D, M і В-лімфоцити).
Органи, що забезпечують імунітет, поділяються на 4 групи:
1) центральні – тимус, кістковий мозок;
2) периферичні (вторинні) – лімфатичні вузли, селезінка, лімфоепітеліального освіти слизових оболонок різних органів;
3) забар’єрної – ЦНС, насінники, очі, паренхіма тимуса, при вагітності – плід;
4) внутрібарьерние – шкіра.

Посилання на основну публікацію