Зміст статті
Синапс – це структурно-функціональне утворення, яке забезпечує перехід збудження або гальмування із закінчення нервового волокна на іннервуючу клітину.
Структура синапсу
- пресинаптична мембрана – електрогенна мембрана в терміналі аксона, утворює синапс на м’язовій клітці;
- постсинаптична мембрана – електрогенна мембрана іннервуючої клітини, на якій утворений синапс;
- синаптична щілина – простір між пресинаптичною і постсинаптичною мембраною, яка заповнена рідиною і за складом нагадує плазму крові.
Існує кілька класифікацій синапсів.
За локалізацією:
- центральні синапси;
- периферичні синапси.
Центральні синапси лежать в межах центральної нервової системи, а також знаходяться в гангліях вегетативної нервової системи.
Центральні синапси – це контакти між двома нервовими клітинами, причому ці контакти неоднорідні, і залежно від того, на якій структурі перший нейрон утворює синапс з другим нейроном, розрізняють:
- аксосоматичний – утворений з аксонів одного нейрона і тілом іншого нейрона;
- аксодендричний – утворений з аксонів одного нейрона і дендритом іншого;
- аксоаксональний – аксон першого нейрона утворює синапс на аксоні другого нейрона;
- дендродендритний – дендрит першого нейрона утворює синапс на дендриті другого нейрона.
Периферичні синапси
Розрізняють декілька видів периферичних синапсів:
- міоневральний (нервово-м’язовий) – утворений аксонами мотонейрона і м’язової кліткою;
- нервово-епітеліальний – утворений аксонами нейрона і секреторною клітиною.
Функціональна класифікація синапсів:
- збуджуючі синапси;
- гальмуючі синапси.
За механізмом передачі збудження в синапсах:
- хімічні;
- електричні.
Особливість хімічних синапсів полягає в тому, що передача збудження здійснюється за допомогою особливої групи хімічних речовин – медіаторів.
Розрізняють декілька видів хімічних синапсів:
- холінергічні – в них відбувається передача збудження за допомогою ацетилхоліну;
- адренергічні – в них відбувається передача збудження за допомогою 3 катехоламінів;
- дофамінергічні – в них відбувається передача збудження за допомогою дофаміну;
- гістамінергічні – в них відбувається передача збудження за допомогою гістаміну;
- гаммаргічні – в них відбувається передача збудження за допомогою гамма-аміномасляної кислоти, тобто розвивається процес гальмування.
Особливість електричних синапсів полягає в тому, що передача збудження здійснюється за допомогою електричного струму. Таких синапсів в організмі виявлено мало.
Синапси мають ряд фізіологічних властивостей:
- клапанна властивість синапсів – здатність передавати збудження тільки в одному напрямку з пресинаптичної мембрани на постсинаптичну;
- властивість синаптичної затримки – пов’язано з тим, що швидкість передачі збудження знижується за рахунок малої швидкості дифузії медіатора;
- властивість потенціації – кожний наступний імпульс буде проводитися з меншою постсинаптичною затримкою. Це пов’язано з тим, що на пресинаптичній і постсинаптичній мембрані залишається медіатор (ацетилхолін) від проведення попереднього імпульсу;
- низька лабільність синапсу – 100-150 м/с.