1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Біологія
  3. Фауністична та біотична регіоналістика

Фауністична та біотична регіоналістика

Нагромадження даних про поширення рослин і тварин на Земній кулі стало підставою для порівняння окремих територій за домінантними, ендемічними та реліктовими видами. Таке порівняння дало змогу спочатку розробити схеми окремо для флористичного й фауністичного районування, а згодом синтезувати їх у єдине біогеографічне або біотичне районування (П. Второв, Н. Дроздов, 1978). В основі біогеографічного районування лежить регіонально-генетичний принцип, тобто спільність походження певних таксонів (видів, родів, родин тощо) організмів у межах території з однорідними або подібними екологічними умовами.

Важливим показником оригінальності регіонів є наявність у складі біоти ендемічних видів, що разом з абіотичними особливостями (геокомпонентами) життєвого середовища є пріоритетними ознаками для їх виділення.

Для всіх видів районування здебільшого використовують таку систему таксономічних одиниць: царство-область-провінція-округ -район. Ми подаємо аналіз флори, фауни й біоти на рівні царств і областей, а в окремих випадках і підобластей. Характеризуюємо царства та області за добре вивченими групами вищих рослин і хребетних тварин. Характеристику провінцій та підпровінцій подаємо лише стосовно біотичного районування території України, головно на підставі поширення фітоценозів.

Для об’єктивної характеристики регіонів важливе значення мають палеоботанічні та палеонтологічні дані, які разом з відомостями про сучасні біотопи та кліматичні умови дають ключ до вивчення генезису не лише біоти, а й географічних ландшафтів загалом.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Атавізми і рудименти