Еволюція вищих рослин

Повітряно-наземна середовище проживання відрізняється від водної. Щільність води більше, ніж повітря. Тому вода як би підтримує тіла в своїй товщі. На суші повітря не може «втримати» рослини, і сила тяжіння змусила б їх впасти, якби наземні рослини не мали міцних механічних тканин. У водному середовищі немає нестачі води, рослина її може поглинати всім тілом. У повітрі же дуже мало води, і вона там у вигляді пари. Рослина вже не може поглинати її всім тілом. Тому потрібно розвинути кореневу систему, яка всмоктує воду з грунту. Щоб доставляти воду до інших органів, потрібна проводить система.

Таким чином, вихід рослин на сушу поступово привів до утворення різних тканин і органів. Відбулася спеціалізація частин тіла. Коріння рослини здійснюють грунтову харчування, всмоктуючи воду з розчиненими в ній мінеральними речовинами. Листя здійснюють повітряне живлення, синтезуючи органічні речовини на світлі. Стебло забезпечує пересування води і речовин.

Довгий час наземними рослинами були тільки спорові рослини – мохи, папороті, хвощі і плавуни. Для їхнього розмноження необхідна вода, тому вони не можуть жити на суші скрізь.

Близько 250 млн років тому клімат на Землі став холодніше і суші. Це призвело до появи голонасінних рослин, які могли переносити такі умови. У голонасінних з’явилися бруньки, захищені від несприятливих умов нирковими лусками. З’явилося розмноження насінням, коли при заплідненні вода вже не потрібна. Спермій доставляється до яйцеклітини за допомогою пилкової трубки. Також у насіння є запас поживних речовин. Голонасінні змогли освоїти посушливі й холодні місця проживання, а там, де мешкали спорові рослини, поступово витісняли їх.

Близько 150 млн років тому з’явилися покритонасінні рослини. До цього часу клімат на Землі став ще більш сухим, стало тепліше. Покритонасінні рослини більш пристосовані до проживання в складних і різноманітних умовах через більш складного своєї будови. Відбувалося вдосконалення тканин рослин, з’явилася листопадні. Формування квітки, різні способи запилення, подвійне запліднення, освіта плода давали квітковим рослинам переваги. Поширеність серед квіткових рослин вегетативного розмноження, різні його способи дозволили швидко займати простору.

Квіткові рослини і їхні тварини-запилювачі (в основному комахи) тісно пов’язані між собою. Їх еволюція йшла спільно, взаємно-обумовлено. Рослини й комахи пристосувалися до життєвих циклів один одного.

Багато рослин, які існували в колишні часи, не дійшли до наших днів. Більшість з них вимерли, тому що виявилися непристосованими до нових умов проживання або були витіснені більш пристосованими видами. Деякі рослини були знищені людиною. Вимерлі рослини вивчає палеоботаніка. Вивчаючи викопні рештки рослин, вчені можуть простежити їх еволюційний шлях у часі.

Посилання на основну публікацію