1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Біологія
  3. Еволюція сучасної людини

Еволюція сучасної людини

 

Вважається, що фізичний тип сучасної людини практично не змінився за останні 35-40 тис. Років. Це наводить на думку про те, що біологічна еволюція людини як виду повністю завершена і поступилася місцем еволюції соціальної. Чи так це?

Природний відбір в еволюції сучасної людини. Із завершенням останньої стадії еволюції людини – неоантропа – значення біологічних факторів в антропогенезу зменшилася, але не зникла зовсім. Основною рушійною силою подальшого розвитку людини стали знання, що передаються від одного покоління іншому. Тепер виживали не більше розвинені у фізичному відношенні особини, а ті, хто краще використовував набутий кожним попереднім поколінням досвід видобутку їжі, захисту від хижаків і хвороб, будівництва житла і т. П. Припинився еволюція людини як окремого біологічного виду, але продовжилася еволюція індивідів.

У популяціях сучасної людини раніше здійснюється природний відбір, який хоч і перестав бути провідним еволюційним чинником, але має місце на всіх стадіях індивідуального розвитку людини, починаючи з моменту утворення статевих клітин і запліднення. В результаті дії природного відбору вибраковуються гамети зі зміненим хромосомним набором, що виникають через порушення мейозу при дозріванні статевих клітин. З чоловічих гамет зберігаються більш пристосовані до виживання в жіночих статевих шляхах, а з запліднених яйцеклітин ті, які зуміли імплантуватися в стінку матки. У людини приблизно 25% всіх зачать в перші тижні вагітності закінчуються мимовільними викиднями внаслідок нежиттєздатності утворюються зигот.

Поведінкові особливості сучасної людини також схильні до дії природного відбору. Наприклад, те, що деякі подружні пари свідомо відмовляються від народження дітей, виключає в наступних поколіннях нащадків зі слабо вираженим батьківським інстинктом.

В окремих географічних районах планети зберігається придбана в процесі природного відбору стійкість популяцій людини до деяких хвороб. Наприклад, в Центральній Азії серед місцевого населення дуже рідко зустрічаються люди з першою групою крові (0), але дуже часто – люди з третьою групою (В). Причиною цьому стали численні в минулому епідемії бубонної чуми, до якої у володарів третьої групи спостерігається підвищена опірність. Особи з другою групою крові (А) практично відсутні в тих районах Індії та Китаю, в яких поширені захворювання натуральною віспою, оскільки вони до неї більш сприйнятливі. Ряд еволюційних факторів в антропогенезу пов’язаний з виникненням сільського господарства. Так, введення в харчування молока вело до відбору індивідів, здатних розщеплювати лактозу (молочний цукор).

Інші фактори еволюції сучасної людини. Для еволюції сучасної людини мутаційний процес як і раніше зберігає своє значення. Спонтанні мутації в клітинах людини відбуваються з тією ж частотою, яка була характерна для них і в минулому. У ряді районів земної кулі у зв’язку з радіаційним і хімічним забрудненням зростає частка факторів-мутагенів. Наслідком мутацій і комбінацій є генетична унікальність кожного людського індивіда. Специфічні для конкретної людини хода, мовне спілкування, шкірні візерунки на кінчиках пальців, розташування плям на райдужній оболонці ока та ін.

У нечисленних ізольованих популяціях сучасної людини перебудова генетичної структури популяції може відбуватися під дією такого еволюційного чинника, як дрейф генів. Наприклад, на півночі Гренландії невелика громада ескімосів чисельністю близько 270 осіб довгий час була ізольована від інших племен цього острова. В результаті дрейфу генів частота народження аллельного гена, відповідального за другу групу крові (А), у членів цієї громади склала всього 9%, в той час як в більш великих популяціях ескімосів вона дорівнювала 27-40%. Досить помітну роль в еволюції сучасної людини ще в недавньому минулому грали популяційні хвилі. У Середні століття епідемії чуми і холери приводили до помітного скорочення чисельності населення тодішньої Європи та Азії (рис. 164). Нині такі коливання відсутні, хоча набирає темпи епідемія СНІДу може призвести до того, що населення нашої планети різко скоротиться. Причому якщо не буде знайдено ефективних засобів лікування цієї хвороби, то в охоплених епідемією популяціях людини буде відбуватися природний відбір, що збільшує частку людей, генетично не схильні до вживання наркотиків і безладних статевих зв’язків, які є основними шляхами поширення СНІДу.

Таким чином, еволюція сучасної людини на організмовому, Органоїдність-клітинному і молекулярно-генетичному рівнях триває. Єдиним еволюційним фактором, який перестав істотно впливати на еволюцію людини, є ізоляція. Розвиток транспорту призвело до міграції населення і ліквідувало природні бар’єри на шляху вільного обміну генами. Порушення ізоляції зіграло визначальну роль в збагаченні генофонду людства новими поєднаннями генів, що призвело до різкого зростання його різноманіття по ряду морфологічних ознак – поліморфізму. Фенотипічнірізноманітність сучасної людини постійно зростає, оскільки все частішими стають змішані шлюби між представниками різних рас і етнічних груп.

ПОДІЛИТИСЯ: