Емоції

Людина не тільки сприймає навколишній світ, але і впливає на нього. До всіх предметів і явищ у нього є певне ставлення. Читаючи книгу, слухаючи музику, відповідаючи урок або спілкуючись з друзями, люди переживають радість, смуток, наснагу, прикрість. 

Переживання, в яких виявляється ставлення людей до навколишнього світу і до самих себе, називають емоціями.

Емоції людини надзвичайно різноманітні й складні, і можуть бути позитивних (радість, любов, захоплення, задоволення і т. д.) і негативними (гнів, страх, жах, огиду і ін.) Будь-яка емоція супроводжується активацією нервової системи і появою в крові біологічно активних речовин, що змінюють діяльність внутрішніх органів.
Кожну емоцію можуть супроводжувати виразні рухи. По зміні ходи, позі, а також жестам людини, міміці, інтонаціях, зміні швидкості мови можна скласти уявлення про емоційний стан. Спостерігаючи за виразом обличчя, ми не тільки розуміємо, що відчуває інша людина, але і заражаємося його станом: співпереживаємо, співчуваємо, співчувати. Таким чином, виразні рухи – своєрідний засіб спілкування між людьми.

Поява емоційних реакцій пов’язане з роботою великих півкуль і відділів проміжного мозку. Велике значення для формування емоцій мають скроневі і лобові частки кори. Життя людини без емоцій неможлива. Втрата емоцій – це втрата специфічних для людини рис.
Нормальне життя людини повинна бути емоційно насиченою з перевагою позитивних емоцій. Бурхливі негативні емоції призводять до розвитку психічних і соматичних хвороб людини. Тому необхідно попереджати їх розвиток. Це досягається за допомогою волі – осмисленого керівництва емоціями. Ми можемо стримувати свої емоції, свої виразні рухи,»не давати почуттям волі».
Самовладання, вміння володіти собою в різних ситуаціях купуються у вихованні, самовихованні і є рисами високої культури людини.

Посилання на основну публікацію