Ембріональний період розвитку людини

Після запліднення (злиття жіночої і чоловічої статевих клітин) виникає новий організм, який протягом 9 місяців (приблизно 280 днів до самого народження) знаходиться в тілі матері, тобто розвивається внутрішньоутробно.

Ембріональний період розвитку людини та її критичні періоди. При злитті яйцеклітини і сперматозоїда утвориться одноклітинний зародок – зигота. При заплідненні яйцеклітини сперматозоїдом зі статевою хромосомою Х в диплоїдний набір зиготи (46 хромосом) будуть дві X- хромосоми. У цьому випадку народиться дівчинка. Якщо яйцеклітину запліднив сперматозоїд з статевої Y- хромосомою, то у нової клітини (зиготи) в її диплоїдному наборі з’являються статеві хромосоми ХY, що характерно для чоловічого організму.

Перші 3 – 4 дні після запліднення, яке відбувається в матковій трубі, зигота у міру просування до порожнини матки ділиться на 2, потім на 4, 8, 16 і т.д. клітин (рис. 81). Цей процес отримав назву дроблення зиготи. У результаті дроблення утворюється заповнений рідиною бульбашка – бластула. Клітини, з яких складається бластула, називаються бластомерами (від грец. Blastos – паросток, meros – частка). Розрізняють два типи бластомерів – великі темні і дрібні світлі. З світлих бластомерів надалі формується оболонка зародка – трофобласт, який, стикаючись зі структурами слизової оболонки матки, забезпечує його харчування. Скупчення великих темних клітин отримало назву ембріобласта. З нього утворюється тіло зародка і його допоміжні тимчасові органи, к. яких відносять аллантоіс, амніон, жовтковий мішок, хоріон.

Зародок, що має вигляд бульбашки, на 6 – 7-й день вагітності впроваджується (імплантується) в слизову оболонку матки (див. рис. 81). На 2- му тижні вагітності ембріобласт розділяється на дві платівки – зовнішній і внутрішній зародкові листки. Із зовнішнього зародкового листка – ектодерми (від грец. Ectos – поза, derma – шкіра) надалі розвиваються епітеліальний покрив шкіри і всі органи нервової системи (головний і спинний мозок, нерви). Внутрішній зародковий листок – ентодерма дає початок первинної кишці, з якої розвиваються епітеліальний покрив трубчастих органів травної та дихальної систем, а також залози цих органів, в тому числі печінка і підшлункова залоза.

Ектодерма і ентодерма, розростаючись в різні сторони, згинаються і утворюють прилеглі один до одного бульбашки. З ектодерми утворюється амниотический пухирець, з ентодерми – жовтковий пухирець.

На 3 -му тижні вагітності між дотичними один з одним частинами амниотического іжовтковим бульбашок утворюється середній зародковий листок – мезодерма, з якої надалі формуються кістки скелета, м’язи і багато інших органів.

На 3 – 4- му тижні вагітності тіло зародка згинається і відокремлюється від внезародишевих органів (рис. 82). Ектодерма покриває тіло зародка зовні, а ентодерма, що опинилася всередині зародка, згортається в трубочку, утворюючи зачаток майбутньої кишки. Амніон (амниотический бульбашка), заповнений рідиною, оточує тіло зародка зовні, захищає його від різних пошкоджень, струсів. Жовтковий мішок (бульбашка) до кінця 2- го місяця вагітності функціонує як кровотворний орган; в його стінках також утворюються первинні статеві клітини – гонобласти. Вузький отвір, що повідомляє ембріональну (первинну) кишку з жовтковим мішком, в подальшому перетворюється на пупкове кільце.

Диференціація середнього зародкового листка (мезодерми) починається в кінці 3 -го тижня ембріогенезу. З мезодерми, розташованої по боках від хорди зародка, розвиваються кістки скелета, скелетні м’язи, власне шкіра. З передньої частини мезодерми утворюються всі верстви травної трубки (крім епітелію), кровоносні і лімфатичні судини, клітини крові, гладка м’язова тканина, статеві залози, епітелій нирок і деякі інші органи. На 5 – 8 – му тижні починають розвиватися серце, легені, капсули органів почуттів, ускладнюється будова кишкової трубки. На 5- му тижні у зародка з’являються зачатки рук, до 6 – 7- му тижні – зачатки ніг. На 6 – 7- му тижні закладаються пальці рук, а потім ніг, на 7- му тижні починають формуватися повіки. На 8- му тижні закінчується закладка органів. На початку 3-го місяця життя зародка починають формуватися зовнішні статеві органи і нігті на пальцях.

З 9 -го тижня зародок приймає вигляд людини і називається плодом. Протягом всього плодового періоду (від початку 3-го місяця і до народження) відбувається зростання, подальший розвиток і диференціювання органів і частин тіла.

У кінці 1- го місячного місяця вагітності довжина зародка близько 7 мм, в кінці 2- го місяця – 20 – 30 мм, маса тіла – 35 м. В кінці 6 – го місяця плід має довжину 30 см, його маса дорівнює 600 – 700 м. У кінці 9 – го місяця довжина становить 47 – 50 см, а маса тіла – 2000 – 2500 р. До моменту народження довжина плоду досягає 50 – 52 см, маса тіла дорівнює 3000 – 3500

Зв’язок розвивається зародка (плоду) з організмом матері здійснюється за рахунок Позазародкова органу – плаценти. Через плаценту відбувається харчування зародка. Плацента захищає його від чужорідних речовин. Вона має форму диска, прикріпленого до стінки порожнини матки. Діаметр плаценти близько 20 см, товщина – близько 5 см. У плаценті материнська кров і кров зародка (плоду) протікають за різними судинах і не змішуються. Між кров’ю матері і кров’ю зародка знаходиться бар’єр, утворений ендотелієм судин і тканинами ворсинок хоріона. Цей бар’єр виконує захисні функції, через нього відбувається газообмін між кров’ю матері та плоду, транспортуються живильні речовини від матері до плоду і в протилежному напрямку продукти обміну речовин плоду.

Зв’язок плаценти з організмом зародка відбувається за допомогою пупкового канатика, в якому проходять дві пупкові артерії, що несуть венозну кров від плоду до плаценти, і одна пупкова вена, по якій збагачена киснем і живильними речовинами артеріальна кров направляється від плаценти в організм плоду. Кровоносні судини оточені пружною студенистой тканиною, яка захищає і оберігає їх від здавлювання.

Посилання на основну публікацію