Елементарні еволюційні фактори

Мінливість

Мутаційна мінливість – основна форма у вигляді генних, хромосомних і геномних мутацій. Хоча мутації відбуваються рідко, але в цілому вони накопичується в значній кількості. Більшість мутацій, що накопичуються – рецесивні (домінантні тут же виявляються і піддаються жорсткому відбору), при цьому популяція залишається генетично однорідною – прихований резерв спадкової мінливості. Частка корисних мутацій мала (1 на 109 шкідливих), але за період існування виду накопичуються значні кількості, що може призвести до утворення нового виду, більш пристосованого до нових умов існування.

Комбинативная мінливість – наслідок механізмів мейозу (кроссинговер, випадкова розбіжність гомологічних хромосом, випадкове поєднання гамет), велика різноманітність генотипів і фенотипів – вихідний матеріал для природного відбору.

Природний відбір

Природний відбір – виборче (диференціальне) відтворення певних генотипів (виживання найбільш пристосованих), функціонує за наявності 2 факторів: інтенсивного розмноження особин і боротьби за існування.

Інтенсивність розмноження – народжується набагато більше особин, ніж може вижити. Загибель потомства – результат боротьби за існування.

Розрізняють 3 види боротьби за існування:

  • Міжвидова (між хижаками-м’ясоїдними і травоїдними, травоїдними і рослинами, птахами і комахами, між культурними рослинами і бур’янами, між мікроорганізмами різних видів і т. д.);
  • Внутрішньовидова (між особинами одного виду – руді таргани витісняють чорних, сірий щур – чорного, конкуренція за місця гніздування, самців – за самку, канібалізм у риб);
  • З несприятливими умовами зовнішнього середовища (з посухою, заморозками, перезволоженням – рослини, недолік кисню у воді – риби, різкі коливання температури -виникнення теплокровности і вовняного покриву).

Хто виживає в цій боротьбі? Ті види, які найбільш пристосовані до конкретних певних умов навколишнього середовища. Отже, еволюційний процес носить пристосувальний характер, а доцільність обумовлена взаємозв’язком і відповідністю всіх органів в організмі умов існування в певних умовах.

Приклади пристосувань: зовнішній вигляд – захисне забарвлення, маскування, попереджає забарвлення, мімікрія. Залежно від спрямованості і результату розрізняють такі форми природного відбору:

  1. Спрямований (рушійний) – викликає прогресивну або спрямовану в одну строну зміну генетичного складу популяції, виявляється в зсуві середніх значень відбираючих ознак у бік їх посилення (ослаблення), характерний для популяцій в процесі пристосування до нового середовища (при повільно мінливих умовах зовнішнього середовища). Цей принцип використовують при штучному відборі. Приклад: індустріальний меланізм метеликів;
  2. Стабілізуючий відбір – зберігає в популяції середній варіант фенотипу (ознаки), усуває з репродуктивного процесу фенотипи, що відхиляються від норми. Найбільш поширена форма, характерна для постійних умов навколишнього середовища;
  3. Дізруптивний (розриваючий) відбір – зберігає крайні форми, спрямований проти «середніх» особин.

Дарвін: “Природний відбір щодня, щогодини розслідує по всьому світу найдрібніші зміни, відкидаючи шкідливі, зберігаючи і складаючи добрі, працюючи нечутно, невидимо, де б і коли б тільки не постала до того нагода, над удосконаленням кожної органічної істоти”.

Ізоляція – виникнення будь-яких бар’єрів, що перешкоджають схрещуванню організмів, пов’язана з іншими факторами.

Розрізняють ізоляції:

  • Географічну (просторову) – розрив єдиного ареалу водними або наземними перешкодами, відокремлення окремих популяцій, в кожної свої мутації, мінливість, відбір, зміна генотипу, зміна фенотипу;
  • Біологічну (репродуктивну) через розбіжність сезонів розмноження, особливостей ритуалу залицяння, відмінності в будові органів розмноження, несумісність гамет.

Популяційні хвилі – періодичні коливання чисельності організмів у природних популяціях.

Причини різні: співвідношення чисельності хижаків і травоїдних, діяльність людини (розмноження кроликів в Австралії, колорадського жука і т. д.). Зростання чисельності супроводжується розширенням території, можливе злиття з іншими популяціями, виселення за межі ареалу, де можуть бути інші умови існування. При спаді чисельності розпад великих популяцій, ізоляція окремих груп, в яких можливе збереження рідкісних мутаційних алелей, що призводять до виникнення нових видів.

Дрейф генів (генетико-автоматичні процеси). Коли особин в популяції мало, можливі випадкові відхилення від загальних закономірностей спадковості і мінливості, які можуть призвести до втрати або закріплення ознаки поза його зв’язки з пристосувальної цінністю.

Посилання на основну публікацію