Екологічні фактори середовища

Комплекс умов навколишнього середовища, що впливають на живий організм, називають екологічними факторами. У даній статті Ви дізнаєтеся про класифікацію факторів, про їх вплив на організм, а також познайомитеся з поняттям «адаптація».

Класифікація екологічних факторів середовища

Живі організми постійно відчувають вплив компонентів навколишнього середовища. Це можуть бути впливу неживої природи, інших живих особин або результат людської життєдіяльності.

Екологічні фактори середовища з біології вивчають в 5 класі. У підручнику подається наступне поділ впливів на групи:

Явища неживої природи (абіотичні фактори). До них відносяться:

  • кліматичні умови;
  • орографічні (висота над рівнем моря, рельєфні умови);
  • едафічні (грунтовий склад, її кислотність, вологоємність, наявність ґрунтових вод);
  • хімічні (склад повітря, наявність солей у воді);
  • гідрографічні (склад води, її прозорість, температура, плинність);
  • пірогенні (вплив вогню).

Взаємодія з іншими живими організмами (біотичні обставини). Їх поділяють на:

  • фітогенні (вплив рослин);
  • зоогенні (вплив тварин).

Інтенсивне втручання людської діяльності (антропогенні фактори) – до них відносять будь-які форми діяльності, які змінюють природу. Наприклад, розорювання цілинних земель, розселення або знищення тварин.

Антропогенний взаємодія може бути як усвідомленим, так і випадковим. Свідомі дії не завжди приводять до позитивного результату (знищення тварин, осушення боліт і т.п.). Випадкові фактори не передбачалися і не продумувалися заздалегідь, але можуть понести за собою незворотні процеси (поширення паразитів, привезених з вантажем і т.д.).

Адаптація

Екологічним фактором прийнято вважати тільки обставини, що змінюються навколишнього середовища, які при повторній дії викликають у організму відповідну реакцію. В процесі еволюції такі реакції закріплюються і передаються по спадковості.

Здатність організму пристосовуватися до умов існування називається адаптацією. Саме вміння адаптуватися допомагає видам виживати і розмножуватися. Пристосування до умов проживання вироблялись історично. В результаті адаптацій в кожній географічній зоні мешкають певні групи рослин і тварин.

Адаптації розподіляються на:

  • морфологічну – зміна будови організму (зміна забарвлення у хамелеона);
  • фізіологічну – змінюється функціонування систем органів (зимова сплячка, переліт птахів);
  • аоведенчу – поведінка запрограмована і передається з покоління в покоління (споруда гнізда, вирощування потомства).

Існує ще поняття «придбане поведінка», яке формується в процесі життєдіяльності. Головним способом передачі придбаного поведінки є навчання.

Взаємодія на організм

Найчастіше фактори діють в комплексі, а не по одному. В такому впливі поділяють головні, другорядні і супутні обставини.

Головні причини для кожного виду індивідуальні. Наприклад, для злакових культур в період зростання основним фактором є вплив температури, в період цвітіння – вологість грунту, на етапі дозрівання – вологість повітря.

У біології існує таке поняття, як лімітують (обмежують) фактори. До них відносять умови середовища, які обмежують розвиток організму шляхом надлишку або нестачі поживних речовин.

Якщо розглядати графічну схему розвитку рослини, то максимальна точка зростання називається оптимум. Проміжок між допустимими показниками температури – діапазон стійкості або толерантності. Точки обмежень температур – межі толерантності. Період між оптимумом і крайньою межею називають стресовій зоною або пригніченням. Якщо віддалятися від точки оптимуму, то відбувається загибель.

Що ми дізналися?

Вплив умов навколишнього середовища на організм називають екологічними факторами. Вони можуть бути абіотичними, біотичними та антропогенними. Пристосованість виду до навколишніх умов називають адаптацією. Вона може проявлятися в зміні будови або забарвлення, функціонуванні систем органів, а також поведінкових проявах.

Посилання на основну публікацію