Екологічна сукцесія – зміна біогеоценозів

Екологічна система, як і живі організми:, з плином часу змінюється, тобто виявляє здатність до розвитку.

Сукцесія відбувається під впливом співтовариства живих організмів, що викликають зміни в навколишньому середовищі.

Екологічну сукцесію можна визначити як процес послідовної і закономірною зміни біогеоценозів.
Розглянемо як приклад розвиток і зміну озерного біогеоценозу (рис. 63).

У міру його існування за рахунок відмираючих організмів, екскрементів тварин на дні утворюються відкладення. З плином часу їх шар наростає і пропорційно зменшується об’єм води. Озеро поступово міліє, в ньому посилюються гнильні процеси, змінюється хімічний склад, а відповідно, змінюється і видовий склад живих організмів (наприклад, зникають ті з них, яким потрібно високий вміст кисню у воді). Нарешті, обсяг вільної води скорочується до мінімуму. Тепер це вже біогеоценоз болотного типу, де переважають сфагнові мохи та інші види організмів. У міру того як субстанція ущільнюється за рахунок відмираючих мохів, починається формування на поверхні грунтового шару. Тут поселяються різні види трав, відповідні види тварин і поступово утворюється біогеоценоз лугового типу. Із збільшенням грунтового шару з’являються чагарники, дерева, нові види тварин. І виникає біогеоценоз лісового типу.

При освоєнні організмами територій, на яких раніше не існувало живих істот (наприклад, островів в океані, що утворилися в результаті підводного виверження вулкана), говорять про первинну сукцесії. Вона триває досить довго – протягом сотень і тисяч років. Спочатку на голій скелі поселяються самі невибагливі організми – лишайники і мохи. Завдяки їх відмирання (з покоління в покоління), а також руйнування поверхневого шару скелі формується (ще тонкий поки) грунтовий шар. На ньому вже можуть виростати інші рослини – вищі трав’янисті. Із збільшенням грунтового шару тут з’являються чагарники і дерева, різні безхребетні і хребетні тварини. Відбувається утворення лісового біогеоценозу – більш складною (за видовим складом) і стійкою екосистеми.

Вторинна сукцесія відбувається на місці, де раніше вже існував біогеоценоз, але був знищений в результаті якої-небудь катастрофи (лісова пожежа, виверження вулкана). Вона протікає набагато швидше, ніж первинна. Для цього процесу буває досить декількох десятків років. Прикладом вторинної сукцесії може служити відновлення тайгового біогеоценозу після пожежі. На місці згарища так сильно змінені умови (наприклад, мінеральний склад грунтів), що перші роки тут здатні виростати лише певні види трав (вейник, іван-чай). Згодом з’являються численні чагарники і зрештою деревні форми – листяні (світлолюбні), а потім і хвойні (смерекові, ялицеві), нужденні в тіні для нормального розвитку їх підросту. Таким чином, в ході вторинної екологічної сукцесії відбувається відновлення на місці пожежі вихідного, тайгового біогеоценозу.

Посилання на основну публікацію