Віруси справедливо виділені в окреме царство, так як вони є абсолютно несхожими на інших істот.
Відмінними їх особливостями є:
- відсутність клітинної будови;
- неможливість прояву ознак живого поза інфікованої клітини;
- дуже дрібні розміри.
Через дрібних розмірів і неможливості їх розгляду в оптичний мікроскоп довгий час мікробіологи зазнавали труднощів з вивченням вірусів, так як вони:
- не розмножувались на поживних середовищах, як бактерії;
- проходили крізь спеціальні фільтри, які використовуються при вивченні бактеріальних інфекцій.
Тільки в 1955 році була вивчена повна структура вірусу тютюнової мозаїки.
Вірус являє собою білкову капсулу, в якій міститься молекула ДНК або РНК. Потрапляючи в живу клітину, капсула вірусу розпадається, а ДНК проникає в ядро, де починає брати участь в транскрипції і реплікації. Таким чином, інфікована клітина починає відтворювати вірусні білки-токсини, а також допомагати вірусу розмножуватися.
Реплікованих молекули ДНК потім полягають в білкову капсулу шляхом самосборки і залишають клітку крізь мембрану або виявляються в зовнішньому середовищі після загибелі клітини-господаря. Існує величезна кількість вірусів, їх видовий склад більш різноманітний, ніж всіх інших живих істот.
Вони можуть мати нуклеїнові кислоти різного виду – що складаються з одинарної і подвійний ланцюжків, поляризовані і немає, сегментованої, кільцевої, і лінійної форми. РНК-віруси здатні до зворотної транскрипції, до чого не здатні інші живі організми – потрапляючи в клітину, їх РНК стає моделлю для створення ДНК. Створена таким чином вірусна ДНК потім починає брати участь у виробництві білків. В результаті інфікування вірусами в активній формі клітина зазвичай гине.