Доповідь про віруси

Віруси справедливо виділені в окреме царство, так як вони є абсолютно несхожими на інших істот.

Відмінними їх особливостями є:

  • відсутність клітинної будови;
  • неможливість прояву ознак живого поза інфікованої клітини;
  • дуже дрібні розміри.

Через дрібних розмірів і неможливості їх розгляду в оптичний мікроскоп довгий час мікробіологи зазнавали труднощів з вивченням вірусів, так як вони:

  • не розмножувались на поживних середовищах, як бактерії;
  • проходили крізь спеціальні фільтри, які використовуються при вивченні бактеріальних інфекцій.

Тільки в 1955 році була вивчена повна структура вірусу тютюнової мозаїки.

Вірус являє собою білкову капсулу, в якій міститься молекула ДНК або РНК. Потрапляючи в живу клітину, капсула вірусу розпадається, а ДНК проникає в ядро, де починає брати участь в транскрипції і реплікації. Таким чином, інфікована клітина починає відтворювати вірусні білки-токсини, а також допомагати вірусу розмножуватися.

Реплікованих молекули ДНК потім полягають в білкову капсулу шляхом самосборки і залишають клітку крізь мембрану або виявляються в зовнішньому середовищі після загибелі клітини-господаря. Існує величезна кількість вірусів, їх видовий склад більш різноманітний, ніж всіх інших живих істот.

Вони можуть мати нуклеїнові кислоти різного виду – що складаються з одинарної і подвійний ланцюжків, поляризовані і немає, сегментованої, кільцевої, і лінійної форми. РНК-віруси здатні до зворотної транскрипції, до чого не здатні інші живі організми – потрапляючи в клітину, їх РНК стає моделлю для створення ДНК. Створена таким чином вірусна ДНК потім починає брати участь у виробництві білків. В результаті інфікування вірусами в активній формі клітина зазвичай гине.

Посилання на основну публікацію