Дія постійного струму на збудливі тканини

Вперше закономірності дії постійного струму на нерв нервово-м’язового препарату досліджував в 19 столітті Пфлюгер. Він встановив, що при замиканні ланцюга постійного струму, під негативним електродом, тобто катодом збудливість підвищується, а під позитивним – анодом знижується. Це називається законом дії постійного струму. Зміна збудливості тканини (наприклад, нерва) під дією постійного струму в області анода або катода називається фізіологічним електротон.
В даний час встановлено, що під дією негативного електрода – катода потенціал мембрани клітин знижується. Це явище називається фізичним кателектротон. Під позитивним – анодом, він зростає. Виникає фізичний анелектртон. Так як, під катодом мембранний потенціал наближається до критичного рівня деполяризації, збудливість клітин і тканин підвищується. Під анодом мембранний потенціал зростає і віддаляється від критичного рівня деполяризації, тому збудливість клітини, тканини падає. Слід зазначити, що при дуже короткочасному дії постійного струму (1 мс і менше) МП не встигає змінитися, тому не змінюється і збудливість тканини під електродами.
Постійний струм широко використовується в клініці для лікування і діагностики. Наприклад, за допомогою нього проводиться електростимуляція нервів і м’язів, фізіопроцедури: іонофорез і гальванізація.

Посилання на основну публікацію