Демографічні проблеми в світі

Чисельність населення на земній кулі неухильно зростає протягом, принаймні, останніх 2000 років, однак найбільш інтенсивний ріст населення на Землі відбувається в останні 200 років. 

В даний час чисельність населення земної кулі збільшується зі швидкістю приблизно 70 млн. осіб на рік. Воно зросло з 500 млн. у 1650 р. до приблизно 5 млрд. в 1981 р., а до 2000-му році, згідно з розрахунками, перевищило 7 млрд. Такий швидкий ріст населення земної кулі часто називають»демографічним вибухом».

Зовсім недавно народжуваність у багатьох країнах стала знижуватися, але в найближчому майбутньому це призведе лише до уповільнення зростання чисельності, а не до досягнення постійного рівня, або се зниження. Однак демографічні проблеми визначаються не тільки приростом населення, а й рядом інших факторів: природно-кліматичних та особливостями регіонів, станом його зовнішнього середовища, економічними та соціальними умовами життя. Основними демографічними показниками суспільства є народжуваність, смертність і середня тривалість життя.

Народжуваність – процес відновлення суспільства за рахунок появи нового життя. Народжуваність визначається за допомогою коефіцієнта народжуваності (розподіл абсолютного числа новонароджених на загальну кількість населення).

Смертність – визначається відношенням числа померлих до загальної кількості населення. Є тенденція до її збільшення за рахунок серцево-судинних захворювань, злоякісних утворень, нещасних випадків від отруєнь і травм, захворювань органів дихання, а також внаслідок алкоголізму, збільшення кількості самогубств. Демографічна ситуація в значній мірі визначається дитячою смертністю, основними причинами якої є вроджені аномалії, інфекційні та паразитарні хвороби, хвороби органів дихання.

Середня тривалість життя – це середнє число років, яке належить прожити новонародженому немовляті.
У наш час тривалість життя в різних країнах неоднакова: найвища – в Японії і Ісландії (майже 80 років), найнижча – в Республіці Чад (39 років).

Адаптація людини до дії екологічних факторів виникає і розвивається на базі спадкової програми організму і його здатністю змінюватися під впливом природного відбору.
Адаптивні можливості людського організму до зміни умов середовища, зберігаючи при цьому гомеостаз (рівновагу), запрограмовані генотипом. Однак кожна людина повинна сприяти підвищенню пристосувальних можливостей свого організму.

Основними умовами для цього є своєчасне раціональне і збалансоване харчування, чергування режиму активності, праці і відпочинку, в якому значне місце відводиться сну. Особливу роль у підвищенні адаптивних можливостей організму грають фізичні вправи й загартовування організму.

Посилання на основну публікацію