1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Біологія
  3. Царство Неогея

Царство Неогея

До цього царства належить одна область – Неотропічна. Вона охоплює всю південну і більшу частину Центральної Америки, а також ряд островів – Великі й Малі Антильські, Багамські, Галапагос, Хуан-Фернандес та ін.

Тривала ізоляція Неотропічної області сприяла формуванню своєрідної і багатої фауни з неповторними рисами і великою кількістю ендеміків високого рангу. Однак тут немає груп тварин, які поширені в інших областях. В цій області майже немає однопрохідних, комахоїдних ссавців із плацентарних (кротів, їжаків), наявні деякі групи сумчастих, копитних, велика різноманітність неповнозубих.

Серед ссавців сумчасті представлені багаторізцевими. Тут поширені понад 30 видів сумчатих щурів, або опосумів (північний опосум, водяний опосум (рис. 9.21). Особливо примітивними вважають родини ценолестових. Із комахоїдних поширені іммігранти – землерийки та ендемічна родина щелезубів.

Рукокрилі представлені дев’ятьма родинами, з них зайцероті, дискокрилі, листоносі, димчасті летючі миші та ін. Більшість форм належать до листоносих летючих мишей, які трапляються здебільшого у тропічних районах. Серед рукокрилих поширені вампіри, які живляться кров’ю великих тварин (рис. 9.54).

Ряд неповнозубих, що бере свій початок від примітивних палеоценових комахоїдних, властивий всій області Неотропіків, а також простежується їхнє проникнення в Північну Америку. Сучасні неповнозубі – це лише залишки в минулому дуже багатої та своєрідної фауни. Вони представлені трьома родинами – мурашкоїдами, лінивцями, броненосцями.

Мавпи Неотропіків належать до 20 ендемічних родин широконосих мавп – ігрункові та чіпкохвості (капуцини). Серед ігрункових виділяють 33 види (мармозетки, ігрунки, тамарини), трапляються дуже дрібні мавпи (15 см завдовжки і масою 70 г). Серед капуцинів дуже великі види (до 90 см завдовжки і масою 9 кг), цікавими є мав-пи-ревуни, звуки яких чути за 2-5 км.

Гризуни Неотропіків також досить різноманітні. Налічують 10 ендемічних родин. Серед них є свинкові, водосвинкові (найбільший гризун – капібара (Hydrochoerus hydrochaeris), довжина тіла яких сягає 1,5 м, а маса – 50-60 кг (рис. 9.22). До молодих компонентів фауни зачисляють у Неотропіках копитних і хижих ссавців.

Більша частина видів не досягла тут родового ендемізму. Типовими із великих котячих для цієї області є ягуари, пуми, оцелоти, ендемічні – патагонський пампаський кіт та ягуарунді. Трапляються в Неотропіках очковий ведмідь, у саванах – дрібні лисиці, чагарникові собаки, довгогриві вовки. Із хижаків значної різноманітності досягли куницеві.

Копитні в цьому царстві представлені тапірами, які живуть у заболочених лісах. Парнокопитні представлені родиною пекарі, поширені на південь до Патагонії. Найрізноманітніші з копитних – олені (болотний, андійський, мазама). Широко відомі американські верблюди – лама і альпака (одомашнені види) і два види диких – гуанако і вікунья. Крім гірських областей, ці види верблюдів водяться у пампасах і чагарникових заростях. Орнітофауна Неотропічного царства надзвичайно багата і різноманітна. З 67 родин понад 30 ендемічні, 15 ендемічних родин належать до негоробиних, а дев’ять – примітивних кричущих горобиних. Серед ендемічних родин є монотипові – гуахарові, сонячні чаплі, пастушкові журавлі, гоацини, є й численні за видовим складом пічники (215 видів), мурашколовкові (224 види), котингові (94 види). Деякі родини виходять за межі Неотропіків в Антарктичне царство – тра-ворізові, велетенські дрімлюги (рис. 9.23) та ін.

Фауна царства має дуже широкі контакти та обмін з Неарктикою. Найбільші родини, спільні для Неотропіків і Неарктики: колібрі (320 видів), тиранові (360 видів), касики (90 видів), пересмішникові (30 видів), американські славки (110 видів), танагри (200 видів). Із дуже поширених груп птахів у Неотропіках – різноманітні гомілкові (голінасті), пластинчатодзьобі, хижі, сови, зозулі, голуби, папуги, дятли. Тут немає журавлів, дрохв, птахів-носорогів, рого-дзьобів та інших родин. Порівняно бідно Рис. 9.23. Велетенська тут представлені співочі горобині, що компенсується величезною кількістю примітивних кричущих горобиних. Зокрема, із 15 родин кричущих світової фауни дев’ять – ендемічні для Неотропіків, а з 50 родин співочих – тільки сім. Усе це характеризує велику давність неотропічної орнітофауни і значну самостійність осередку її формування.

Земноводні для Неотропіків менш характерні. Із черепах поширені родини кайманових та мулових, а також сухопутні й прісноводні. Палеомедузові черепахи демонструють зв’язки Неотропіків з Ефіопським царством, а зміїношиї – з Австралійським. У річках поширені крокодили-каймани.

Серед ящірок численними та різноманітними є ігуанові. Морські ігуани живуть на Галапагоських островах. Для цього царства характерна велика кількість і різноманітність змій, особливо аспидових (65 видів), вужевих. Земноводні цієї області представлені головно безногими і безхвостими амфібіями. Родина ропух представлена ендемічними родами дрібних листкових жаб, рогаток, свистунів. Надзвичайно різноманітні тут квакші, сумчаті квакші, квакші-філо-медузи, які живуть у кронах великих дерев (рис. 9.24).

Іхтіофауна Неотропічного царства найбагатша у світі (налічує 2700 видів). Цікавою є родина мускатників, до якої належать двояко-дихаючі риби (лепідосирен). Одна з найдавніших родин прісноводних

костистих риб – араванові – має в Неотро-піках своїх представників. Це гігантська арапаїма, що досягає довжини 2,4-14 м і маси 90-200 кг. Половина неотропічних риб належить до сомоподібних, хоч справжніх сомів тут немає. Друге місце за кількістю видів посідають харациніди (800 видів). Серед них найбільш відома піранья, дрібна, але дуже кровожерла риба. Ендемічною є монотипна родина електричних вугрів.

Членистоногі цього царства характеризуються великою різноманітністю та кількістю. Незважаючи на тривалу ізоляцію, фауна Неотропічної області формувалася під впливом інших областей, з якими були сухопутні зв’язки в геологічному минулому або наявні в сучасних умовах.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Що таке брунька рослини