Будова яйцеклітин

Форма яйцеклітин зазвичай округла. Розміри яйцеклітин коливаються в широких межах – від декількох десятків мікрометрів до декількох сантиметрів (яйцеклітина людини – близько 120 мкм). До особливостей будови яйцеклітин відносяться:

  • наявність оболонок, які розташовуються поверх плазматичної мембрани;
  • наявність в цитоплазмі більш-менш великої кількості запасних поживних речовин.

У більшості тварин яйцеклітини мають додаткові оболонки, які розташовуються поверх цитоплазматичної мембрани. Залежно від походження розрізняють: первинні, вторинні і третинні оболонки.

Первинні оболонки формуються з речовин, що виділяються овоцитом.

Утворюється шар, який контактує з цитоплазматичною мембраною яйцеклітини. Він виконує захисну функцію, забезпечує видову специфічність проникнення сперматозоїда, тобто не дозволяє сперматозоїдам інших видів проникати в яйцеклітину.

У ссавців ця оболонка називається блискучою. Вторинні оболонки утворюються виділеннями фолікулярних клітин яєчника, є далеко не у всіх яйцеклітин. Вторинна оболонка яєць комах містить канал-мікропіле, через який сперматозоїд проникає в яйцеклітину. Третинні оболонки утворюються за рахунок діяльності спеціальних залоз яйцеводів. Наприклад, із секретів особливих залоз формуються:

  • білкова;
  • підскорлупова пергаментна;
  • скорлупова;
  • надскорлупова оболонки у птахів і рептилій.

Вторинні і третинні оболонки утворюються у яйцеклітин тварин, зародки яких розвиваються у зовнішньому середовищі. Оскільки у ссавців спостерігається внутрішньоутробний розвиток, їх яйцеклітини мають тільки первинну оболонку, поверх якої розташовується променистий вінець-шар фолікулярних клітин, що доставляють до яйцеклітини поживні речовини.

У яйцеклітинах відбувається накопичення запасу поживних речовин, які називають жовтком.

Він містить жири, вуглеводи, РНК, мінеральні речовини, білки, причому основну його масу складають ліпопротеїди і глікопротеїди. Жовток міститься в цитоплазмі у вигляді жовточних гранул. Кількість поживних речовин, що накопичуються в яйцеклітині, залежить від умов, в яких відбувається розвиток зародка. Якщо розвиток яйцеклітини відбувається поза організмом матері і приводить до формування великих тварин, то жовток може становити більше 95 % обсягу яйцеклітини.

Яйцеклітини ссавців, що розвиваються всередині тіла матері, містять малу кількість жовтка-менше 5%, тому що поживні речовини, необхідні для розвитку, ембріони отримують від матері.

Залежно від кількості жовтка, що міститься, розрізняють такі типи яйцеклітин:

  • алецітальні (не містять жовтка або мають незначну кількість жовточних включень – ссавці, плоскі черви);
  • ізолецітальні (з рівномірно розподіленим жовтком – ланцетник, морський їжак);
  • помірно телоцитальні (з нерівномірно розподіленим жовтком – риби, земноводні);
  • різко телоцитальні (жовток займає більшу частину, і лише невелика ділянка цитоплазми на анімальному полюсі вільний від нього – птахи).

У зв’язку з накопиченням поживних речовин, у яйцеклітин з’являється полярність. Протилежні полюси називаються вегетативний і анімальний. Поляризація виявляється в тому, що відбувається зміна місця розташування ядра в клітині (воно зміщується в бік анімального полюса), а також в особливостях розподілу цитоплазматичних включень (у багатьох яйцях кількість жовтка зростає від анімального до вегетативного полюса).

Яйцеклітина людини була відкрита в 1827 році К. М. Бером.

Посилання на основну публікацію