Будова нефрона

Нефрон – це функціональна ниркова одиниця, в якій відбувається утворення сечі. До складу нефрона входять:

  • ниркове тільце – двостінна капсула клубочка; всередині неї знаходиться клубочок капілярів;
  • проксимальний звивистий каналець; всередині нього знаходиться велика кількість ворсинок;
  • петля Генлі: спадна і висхідна частина; спадна частина тонка, опускається глибоко в мозкову речовину, де каналець згинається на 180° і йде в кіркову речовину нирки, утворюючи висхідну частину петлі нефрона. Висхідна частина включає тонку і товсту частину. Вона піднімається до рівня клубочка свого ж нефрона, де переходить у наступний відділ;
  • дистальний звивистий каналець. Цей відділ канальця стикається з клубочком між приносячими і виносячими артеріолами;
  • кінцевий відділ нефрона – короткий зв’язуючий каналець, який впадає в збірну трубку;
  • збірна трубка – проходить через мозкову речовину і відкривається в порожнину ниркової миски.

Розрізняють такі сегменти нефрона:

  • проксимальний (звита частина проксимального канальця);
  • тонкий (низхідна і тонка висхідна частина петлі Генлі);
  • дистальний (товстий висхідний відділ, дистальний звивистий каналець і єднальний каналець).

У нирці розрізняють кілька типів нефронів:

  • поверхневі;
  • інтракортикальні;
  • юкстамедулярні.

Відмінності між ними полягають у їх локалізації в нирці.

Велике функціональне значення має зона нирки, в якій розташований каналець.

У кірковій речовині знаходяться ниркові клубочки, проксимальний і дистальні відділи канальців, які зв’язують відділи. У зовнішній смужці мозкової речовини знаходяться спадні і товсті висхідні відділи петель нефрону, збірні трубки.

У внутрішній мозковій речовині розташовуються тонкі відділи петель нефронів і збірні трубки. Розташування кожної з частин нефрона в нирці визначає їх участь у діяльності нирки і в процесі сечоутворення.

Процес сечоутворення складається з трьох ланок:

  • клубочкова фільтрація, ультрафільтрація безбілкової рідини з плазми крові в капсулу ниркового клубочка, в результаті чого утворюється первинна сеча;
  • канальцева реабсорбція (процесу зворотного всмоктування профільтрованої речовини і води з первинної сечі);
  • секреція клітини. Клітини деяких відділів канальця переносять з неклітинної рідини в просвіт нефрона ряд органічних і неорганічних речовин, які виділяють в просвіт канальця молекули, синтезовані в клітині канальця.

Швидкість процесу сечоутворення залежить від:

  • загального стану організму,
  • присутності гормонів,
  • еферентних нервів або локально утворюючихся біологічно активних речовин (тканинних гормонів).
Посилання на основну публікацію