Близнюковий метод

 

Близнюками називають одночасно народжених дітей. Вони бувають монозиготними (однояйцевими) і дизиготних (різнояйцевими).

Монозиготних близнюки розвиваються з однієї зиготи (1), яка на стадії дроблення розділилася на дві (або більше) частини. Тому такі близнюки генетично ідентичні і завжди однієї статі. Монозиготних близнюки характеризуються великим ступенем схожості (конкордантность) за багатьма ознаками.

Дизиготні близнюки розвиваються з двох або більше одночасно овуліровавшіх і запліднених різними сперматозоїдами яйцеклітин (2). Тому вони мають різні генотипи і можуть бути як одного, так і різної статі. На відміну від монозиготних, дизиготних близнюки характеризуються дискордантних-відмінністю за багатьма ознаками. Дані про конкордантності близнюків за деякими ознаками наведені в таблиці.

Як видно з таблиці, ступінь конкордантності монозиготних близнюків по всіх наведених ознаками значно вище, ніж у дизиготних, однак вона не є абсолютною. Як правило, дискордантність монозиготних близнюків виникає в результаті порушень внутрішньоутробного розвитку одного з них або під впливом зовнішнього середовища, якщо вона була різною.

Завдяки близнецового методу, була з’ясована спадкова схильність людини до ряду захворювань: шизофренії, епілепсії, цукровому діабету і іншим.

Спостереження за монозиготними близнюками дають матеріал для з’ясування ролі спадковості і середовища в розвитку ознак. Причому під зовнішнім середовищем розуміють не тільки фізичні фактори середовища, а й соціальні умови.

Посилання на основну публікацію