1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Біологія
  3. Біота Південного Бугу

Біота Південного Бугу

Різноманіття гідрологічних і гідрохімічних умов різних ділянок річки відобразилось і на її біоті, в складі якої налічують близько 200 видів водоростей планктону, 118 -фітомікробентосу, 56 – фітоперифітону. На рівнинній частині річки переважають діатомові й зелені водорості, у пониззі, крім олігога-лінних діатомових і зелених, трапляються значні кількості еври- і мезогалінних діатомових. У нижній течії та на порожистих ділянках фітопланктон нечисленний, бо швидка течія його зносить. У тихих заводях та серед каміння поширені зелені нитчасті водорості – кладофора, спірогира, ентероморфа та інші види.

Вищі водяні рослини на берегах водосховищ не мають значного розвитку. Досить великі площі заростей вищих водяних рослин трапляються на окремих заболочених ділянках річки, приурочених до верхньої та середньої її частин. У нижній течії Південного Бугу (нижче від м. Нова Одеса) смуга заростей вищих водяних рослин розширюється до 200-500 м. Серед них трапляються рогіз, очерет, глечики жовті, латаття біле та ін. У зоопланктоні різних ділянок річки наявні значні кількості коловерток, дещо менше є веслоногих і гіллястовусих ракоподібних, серед яких на спокійніших ділянках річки водяться дафнії та босміни.

Для Південного Бугу загалом характерна наявність представників каспійської і пліоценової понтичної фауни. Особливо значне видове різноманіття простежується у нижній течії та на порожистих ділянках річки. Тут з молюсків трапляються дрейсена, теодокс, фаго-тія; з гамарид – понтогамарус, дикерогамарус; з амфіпод – хетогама-рус; багато видів мізид, корофіїд та кумових ракоподібних.

На піщаних ґрунтах нижче від Олександрійської ГЕС переважають олігохети, а на глинистих – корофіїди та личинки одноденок. Ближче до пониззя на донних мулових відкладеннях масового розвитку набувають личинки хірономід, а у перехідній зоні (між населеними пунктами Нова Одеса та Гур’ївка), де періодично відбувається осолонення води, піщано-мулисті ґрунти заселені прісно- і солонуватоводними бентосними організмами, серед яких домінують молюски (дрейсена бузька). Значної кількості досягають каспійські поліхети, олігохети, мізиди. Такі ґрунти є сприятливим біотопом гамарид та корофіїд.

Донне населення Південного Бугу приурочене до різних типів ґрунтів: кам’янистого, піщаного, глинистого та замуленого. На таких ґрунтах утворюються характерні донні гідробіоценози. Зокрема, у середній течії, де переважають кам’янисті ґрунти, масово мешкають молюски фаготія, річкова лунка дрейсена, губки, корофіїди, личинки волохокрильців та одноденок.

Особливо різноманітна фауна Бузького лиману. Залежно від переважання прісних (верхня частина) або солоних (нижня частина) вод простежується розселення бентосних організмів. На значних глибинах з підвищеною солоністю води, де рівень насиченості киснем знижений, переважають олігохети, поліхети і хірономіди, кількість і біомаса яких невисока. У мілководній частині видове різноманіття багатше. Домінують евригаліна Nereis diversicolor, з мізид – Paramy-sis lacustris і P. kroyeri, з корофіїд – Corophium volutator, а з кумових раків – Pterocuma pectinata.

Стосовно джерел, які значною мірою живлять підземними водами як озера, так і річки, то вода в них майже не змінює ні температури, ні хімічного складу протягом усього року. Біота як холодних, так і гарячих джерел видово й популяційно небагата. Вона все-таки багатша в тих озерах, де температура води становить від 8 до 25°С. Там, де температура води значно вища, видовий склад збіднюється. Якщо, наприклад, температура води перевищує 38°С, то зникають зелені водорості. Тварини (найпростіші, нематоди, коловертки, ракоподібні, комахи) є у водах джерел, температура яких не перевищує цієї позначки. Діатомові водорості трапляються у водах з температурою до 45, синьозелені – до 60, а бактерії можуть існувати навіть при температурі 77°С.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Лейкоцити в крові