Біосферні заповідники

Біосферні заповідники – це охоронювані, найбільш характерні еталонні ділянки біосфери, створені в різних географічних зонах Землі. Вважається, що територія біосферного заповідника практично не відчуває локальних впливів перетворених людиною навколишніх ландшафтів. Головне призначення біосферних заповідників – збереження в природному вигляді природних екосистем і їх генофонду, а також постійний і всебічний контроль за станом і ходом різних змін, що протікають в біосфері (екологічний моніторинг).

Основні завдання біосферних заповідників полягають у збереженні різноманітності і цілісності співтовариств рослин і тварин у межах природних екосистем, генетичного різноманіття генофонду, проведенні довгострокових наукових досліджень у змінених до природних умов.

Всі біосферні заповідники світу проектуються за єдиною принциповою схемою, обов’язкової для всіх заповідників такого рангу. Модель біосферного заповідника включає три зони.

У центрі – ядро заповідника, в якому охороняється біологічне різноманіття тварин і рослин. Тут еволюція рослинних і тваринних видів може відбуватися по можливості природним способом. Це абсолютно заповідна територія, де забороняються всі види господарської діяльності та забезпечується природний розвиток природних процесів. Будь-яке втручання людини, окрім проведення наукових досліджень, заборонено.

Навколо ядра формується більш широка буферна, або науково керована зона. У цій зоні, що охороняється частково дозволені ті види діяльності, які сумісні з розвитком стійких природних екосистем. Тут ведеться спостереження за структурою та функціонуванням екосистеми, коли вона піддається різним видам антропогенного впливу і використання. Найчастіше ця зона збігається з межами заповідника.

За буферної йде охоронна, або перехідна, зона для зниження негативного впливу прилеглих господарських територій на природні комплекси заповідника. Режим ведення господарства в буферній зоні узгоджується з адміністрацією заповідника.

Перші біосферні заповідники були організовані в другій половині сімдесятих років. До 1984 їх число в 58 країнах світу склало 226, к 1985 їх стало 243 (60 країн), а до 1995 – 325 (82 країни світу). Як видно, число абсолютно заповідних ділянок на Землі постійно зростає.

У Білорусі проблеми охорони природного середовища стали підніматися тільки в 20-і роки нашого століття. 30 січня 1925 в 100 км на північ від м Мінська у верхній течії річки Березина був створений Березинський державний заповідник. У 1939 р, після возз’єднання із Західною Білоруссю, державним заповідником була оголошена білоруська частина Біловезької пущі. У 1991 р на базі Державного заповідно-мисливського господарства Біловезька пуща створений перший білоруський національний парк з однойменною назвою. «Біловезька пуща» характеризується найбільшим багатством видового складу судинних рослин (885 видів).

У 1969 р був організований Прип’ятський ландшафтно-гідрологічний заповідник площею 60,3 тис. Га. У 1997 р на базі Прип’ятського ландшафтно-гідрологічного заповідника організований національний парк «Прип’ятський».

У 1979р. Березинський заповідник у числі перших у колишньому СРСР отримав статус біосферного і включений до світової мережі біосферних заповідників. На базі Березанського заповідника в 1983 р був проведений I Міжнародний конгрес з біосферним заповідникам.

У 1995 р слідом за національним парком «Біловезька пуща» був створений національний парк «Бориславська озера».

У 1999 р з метою охорони унікальних ландшафтів навколо перлини Білорусі – озера Нарочь створений національний парк «Нарочанський».

В даний час розроблені обґрунтування щодо створення ще кількох національних парків: «Біла Русь», «Налібокская», «Свислоцьку-Березинський», «Суражський» та ін. Крім заповідників і національних парків, є також заказники та пам’ятки природи.

Таким чином, на території Білорусі в даний час діють 2 державні заповідника (Березинський біосферний і Поліський радіаційно-екологічний), 4 національних парку («Біловезька пуща», «Бориславська озера», «Прип’ятський», «Нарочанський»), а так само 86 заказників. Загальна охороняється площа становить 1796,7 тис. Га (7,9%).

Author: Олександр
Фанат своєї справи і просто крутий чувак.