1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Біологія
  3. Біологічний прогрес і біологічний регрес

Біологічний прогрес і біологічний регрес

Вчення про біологічне прогресі розробив О. Н. Северцов, який розділив поняття морфофізіологічного і біологічного прогресу. Розглянутий вище морфофізіологічний прогрес – ароморфоз полягає в ускладненні організації. Тоді як біологічний прогрес включає в себе всі перетворення, які відповідають трьом критеріям, виділеним Северцовим: наростаюче збільшення чисельності особин; розселення особин в нові місця проживання, що веде до розширення ареалу; поява внутрішньовидових форм з подальшою їх еволюцією. З цього ясно, що біологічний прогрес охоплює не тільки ароморфоз і идиоадаптаций, а й катаморфоз (всі ці терміни запропоновані Северцовим), якщо виникли змін корисні для виду і забезпечують його процвітання. Загальний напрямок прогресивної еволюції живої природи називається арогенеза.

Біологічний регрес являє собою процеси, протилежні біологічному прогресу. Тому він характеризується і протилежно спрямованими критеріями: зменшенням чисельності особин; звуженням ареалу; поступовим зменшенням видового різноманіття та внутрішньовидових форм. Як і біологічний прогрес, біологічний регрес проявляється не тільки у спрощенні організації, а й всеусложненіі, якщо це знижує захищеність групи.

На думку І. І. Шмальгаузена, можливість і ймовірність біологічного регресу залежать від напрямку адаптивної спеціалізації групи. Відповідно до цього він виділив два основних напрямки: теломорфоз і гіперморфоз.

Теломорфоз – це напрям еволюції у бік вузької спеціалізації до умов проживання. Такі адаптації часто стають тупиковими (кінцевими) і надалі прогресувати не можуть. Вони можуть супроводжуватися частковою або повною редукцією органів і ознак або крайньою формою спеціалізації. Прикладами цього служать міноги, глибоководні риби, змії, хамелеони, кроти, лінивці та ін. Процес формування крайніх Адапту-цій називається телогенеза. Теломорфоз посилюється у разі обмеження середовища проживання (наприклад, у роющих форм – кротів, слепишей та ін.). Слід зазначити, що вузька спеціалізація ще не означає швидкої загибелі виду або групи – цього не відбудеться, якщо не трапиться різкої зміни умов проживання.

Гіперморфоз – це надмірне збільшення розмірів організму або окремих органів без кореляції з іншими частинами організму. Безліч фактів гіперморфоз зібрано палеонтологами. Серед них гігантські рептилії мезозойської ери, шаблезубі кішки з величезними іклами, торф’яної олень тітанотеріев з триметровими рогами та ін. Сучасним прикладом гіперморфоз є жирафи, довга шия яких дозволяє легко діставати листя високорозташованих гілок дерев. Однак жирафи не в змозі щипати траву і зникнення дерев неминуче призведе до їх загибелі.

Перелічені напрямки еволюції не є вичерпними. Біологічний регрес може здійснюватися й іншими способами. Наприклад, серед вимерлих динозаврів були не тільки гігантські форми. Відносно недавно вимер печерний ведмідь, який завдяки своїм фізичним даним не мав ворогів. Крім того, він жив у печерах і не страждав від холоду. Однак такий добре адаптований організм вимер, проіснувавши всього 1700 років. Можливими причинами зникнення виду генетики вважають інбридинг, який привів го-мозіготность генофонду до неприпустимою межі. Доказом цьому служать кістки зі слідами виражених патологічних змін. Цей ведмідь мешкав невеликими групами, добре ізольованими від інших популяцій (печери є не скрізь). Тому близькоспоріднені схрещування були неминучими.

ПОДІЛИТИСЯ: