Білки – загальна характеристика

Одними з найбільш важливих органічних компонентів живого є білки. Друге їх назва – протеїни (від грец. Протос – перший). Білки – полімери з великою молекулярною масою від декількох десятків до декількох мільйонів одиниць. Їх мономерами служать амінокислоти.  Кількість амінокислот у молекулах різних білків може коливатися від 3-5 до кількох тисяч. Наприклад, молекула білка рібонуклеази складається з 124 амінокислот і має молекулярну масу 12640, а молекула гемоглобіну має у своєму складі 574 амінокислоти і молекулярну масу 64500.

Склад і будова білків. У білках постійно зустрічаються 20 видів амінокислот. Вони відрізняються за своєю будовою, але мають спільні групи, за допомогою яких з’єднуються в довгі ланцюги (рис. 21). Послідовність і число амінокислот для кожного білка суворо індивідуальні. Тому різноманітність білків потенційно безмежне.

Білки мають складну будову і кілька структурних рівнів, які визначають їх властивості та виконувані функції. Особливості структури, форми, властивостей і функцій білкової молекули залежать, в першу чергу, від послідовності амінокислот у поліпептидному ланцюзі. У кожному білку цю послідовність визначає спадкова програма організму. Тому білки кожного організму відрізняються один від одного.

Властивості та функції білків. Білки, на відміну від інших органічних речовин, легко руйнуються. Вони згортаються при дії сильних кислот, лугів, солей важких металів, наприклад свинцю і ртуті, високих температур і радіоактивного випромінювання. Цей процес називається денатурацією (від лат. Де – втрата, втрата, і натура – природні властивості).

Серед органічних речовин білки займають перше місце за різноманітністю виконуваних функцій. Найважливіша з них – ферментативна. Ферменти (від лат. Ферментум – закваска) – це біологічні каталізатори, т. Е. Прискорювачі хімічних реакцій в живому. Наступна важлива функція білків – будівельна.

Немає жодної структури живого, які не містили б у своєму складі білка. Вони входять до складу мембран клітин, клітинного центру, ядра та рибосом. Білки виконують і енергетичну функцію, хоча вона у них не настільки важлива, як у вуглеводів і ліпідів. При окислюванні 1 г білка виділяється 17,6 кДж енергії. Приблизно стільки ж енергії виділяється при окислюванні 1 г вуглеводів. Однак білки служать останнім енергетичним резервом, т. Е. Використовуються лише після повного витрачання запасів вуглеводів і ліпідів. У деяких випадках білки виконують функцію запасного живильного речовини, наприклад, жовткові білки курячого яйця і казеїн молока.

Рухова функція пов’язана з скорочувальними білками, які входять до складу м’язових волокон, війок, джгутиків, а значить – забезпечують рух організму і клітин. Транспортні білки зв’язують і переносять речовини в одній клітці і в усьому організмі. Наприклад, гемоглобін еритроцитів транспортує кисень і вуглекислий газ.

Білки виконують і захисну функцію. Вони утворюють антитіла, що захищають організм від хвороботворних бактерій і вірусів. Регуляторні білки – це гормони, що регулюють обмін речовин в організмі. Наприклад, виділяється підшлунковою залозою гормон інсулін регулює вуглеводний обмін в організмі.

Посилання на основну публікацію