Антропологія — визначення

Антропологія і інші науки

Уже в період становлення антропології виникла необхідність в даних суміжних наук, адже при вивченні людини дослідники прагнули охопити всі компоненти культури: мова, мистецтво, історію розвитку суспільства, вірування і сказання.

Залучалися фахівці в галузі лінгвістики, релігієзнавства, мистецтвознавства. Словом, на становлення нової науки про людину вплинули практично всі галузі гуманітарного знання.

В першу чергу залучалися етнографи, що описують побут і духовне життя різних народів. Дескриптивний (описовий) метод етнографії здався антропологам недостатнім, так як був потрібний аналіз і концептуальні положення, теорії, на підставі яких можна проводити порівняльні дослідження, але базовою наукою в формуванні нової дисципліни все ж стала етнографія.

  • Коли було потрібно з’ясувати історичне минуле народу, зверталися до археологічними даними.
  • Коли виникала необхідність виявити суспільний устрій спільноти, дієвими ставали методи соціології.
  • Коли мова заходила про національний характер, затребуваною виявилася етнопсихологія.

Напрямки антропології

Оскільки людська життєдіяльність включає найрізноманітніші галузі, треба було намітити кілька напрямків в зв’язку з предметним полем досліджень.

  • В одному випадку людини вивчали на предмет спільного існування в суспільстві, так з’явилася культурна антропологія (соціальна).
  • В іншому – досліджувався людина як носій індивідуального початку і досліджувалися закони розвитку і формування людини в онтогенезі, що стало предметом педагогічної антропології.
  • Феномен влади і форм поведінки, пов’язаних з управлінням суспільством, вивчає політична антропологія.
  • З’явилася релігійна антропологія, яка розглядає людину на предмет відмінностей в релігійних поглядах, в тому, як вибудовуються в певних релігійних традиціях відносини з богом і які правила поведінки в зв’язку з цим оформляються.
  • Виникла навіть психологічна антропологія, що вивчає «культуру як процес», в якому об’єкти зовнішнього світу (природи) перетворюються в «ментально значущі» (С. В. Лур’є), тобто мають смисли знаки і артефакти культури.

Безліч цих напрямків, з одного боку, відображає багатогранність людського існування і невизначеності людської істоти – з іншого.

Посилання на основну публікацію