Антропогенез, предки людини і основні етапи його еволюції

Антропогенез (грецьк. anthropos – людина, genesis – походження, виникнення) – походження і еволюція людини, становлення його як виду в процесі формування суспільства.

Антропогенезом називають також відповідний розділ антропології (науки про людину).

Предки людини. Припускають, що найближчим загальним предком людини і антропоморфних мавп була група дріопітеков (деревних мавп), що мешкали 25-30 млн. років тому. Мається багато непрямих даних, що підтверджують подібне припущення. Здатність людської руки обертатися в усі сторони завдяки кулясті суглобу плечової кістки могла виникнути лише у деревної форми, а не у бігають по землі чотириногих тварин. Тільки людина і примати мають здатність до обертання передпліччя всередину і назовні, а також добре розвиненою ключицею. У людини і мавп на кистях і стопах розвинені шкірні візерунки, які є тільки у деревних ссавців.

Деревна життя сприяла вдосконаленню складних і тонко скоординованих рухів, таких характерних для мавп, що мешкають на деревах. Добре розвинена хапальний функція кисті стала причиною до маніпулювання предметами і перетворенню кисті в руку людини. Замешкання на деревах сприяла мала плодючість великих мавп, у яких високо розвинена турбота про потомство завдяки стадному способу життя і тісному зв’язку матері та дитинчати.

Таким чином, мавпоподібні предки людини володіли ознаками, які, вдосконалюючись, давали переваги в природному відборі: розвиток хапальної кінцівки сприяло виникненню прямо ходіння; добре розвинений головний мозок стимулював ускладнення поведінки; стадний спосіб життя зі складно організованою структурою суспільства сприяв розвитку засобів комунікації і в кінцевому підсумку привів до виникнення членороздільної мови.

Приблизно 25 млн. років тому відбувся поділ дріопітеков на дві гілки, що надалі привели до виникнення двох родин: понгид, або антропоморфних мавп (гібон, горила, орангутанг, шимпанзе), і гомінідів (людей).

Посилання на основну публікацію