Анабіоз

Анабіоз (від грецького слова anabiosis – пожвавлення) – тимчасовий стан організму, при якому життєві процеси (обмін речовин та ін.) Уповільнені настільки, що відсутні видимі прояви життя. У такий стан організми впадають при несприятливих умовах. З настанням сприятливих умов організм як би оживає – у нього відновлюється нормальний рівень життєдіяльності.

Анабіоз поширений серед усіх великих груп організмів. Багато бактерій і мікроскопічні гриби при охолодженні, висушуванні або нагріванні утворюють спори, здатні витримувати найсильніші абіотичні впливу.

Анабіоз характерний для цілих етапів розвитку багатьох рослин, тварин і грибів. У них утворюється насіння, яйця, суперечки або цисти, які зберігають життєздатність протягом багатьох років і після перебування в найнесприятливіших умовах.

Своєрідний анабіоз характерний для багатьох черв’яків, молюсків, комах, а також для земноводних і плазунів, які можуть тимчасово замерзати повністю. З анабіозом при сильному охолодженні має багато спільного зимова сплячка деяких ссавців (наприклад, ведмедів).

У наш час анабіоз широко використовує людина: при приготуванні живих вакцин в медицині, в штучному заплідненні сільськогосподарських тварин (заморожена сперма цінних виробників може зберігатися дуже довго, не втрачаючи здатності до запліднення), а також для полегшення хірургічних операцій, коли застосовується глибоке охолодження організму людини – так звана гіпотермія.

Посилання на основну публікацію