Агроценоз

Агроценоз – це штучний біогеоценоз, який з’явився в результаті сільськогосподарської діяльності людини. Приклади:

  • сад;
  • пасовище;
  • поле.

Подібність агроценозу і біогеоценозу виражається в тому, що обидва мають виробників, споживачів і руйнівників органічної речовини, які забезпечують кругообіг речовин і потік енергії.

Мешканці агроценозу також пов’язані ланцюгами живлення і початковою ланкою якою є рослини.

Однак між природним співтовариством і агроценозом існують відмінності. Агроценоз складається з невеликого числа видів, як правило, в ньому переважають організми одного виду (наприклад, пшениця в полі, вівці на пасовищі). Ланцюги живлення агроценозу короткі. Колообіг речовин неповний, значна частина біомаси як врожаю виноситься за межі агроценозу. Слабо виражена саморегуляція в агроценозах робить його нестійким.

У штучних біоценозах компоненти підбираються виходячи з господарської цінності.

Тут провідну роль відіграє штучний відбір, шляхом якого людина прагне отримати максимальну продуктивність (врожай).

Джерелом енергії в агроценозах, так само як у біогеоценозі, служить сонячна енергія, однак висока продуктивність забезпечується значною мірою внаслідок внесення добрив.

Висока продуктивність культурних рослин досягається також завдяки обліку їх біологічних потреб (у поживних речовинах, теплі, волозі, захисту від шкідників).

Важливою умовою одержання високих врожаїв є своєчасне проведення сільськогосподарських робіт. У цілому агроценози дають високу біологічну продуктивність завдяки безперервному втручанню та підтримці людини, без її участі вони існувати не можуть.

Посилання на основну публікацію