✅Адаптивні типи людини

Адаптивні типи людини є нормою біологічної реакції на умови життя і характеризуються розвитком комплексу морфофункціональних, біохімічних, імунологічних ознак, що забезпечують хороше пристосування людини до життя в даних умовах.

Тобто в процесі історичного розвитку під впливом екологічних факторів відбувалася спеціалізація людства, яка привела до поділу його на адаптивні (пристосовані) типи з різними відмітними ознаками.

Адаптивні типи, незалежно від їх расової приналежності, сформувалися в результаті пристосування до конкретних екологічних умов на основі пристосувальних механізмів, обумовлених генофондом виду.

Харчування народів, які проживають в регіонах з різними кліматичними умовами, характеризується своєрідними особливостями. У зв’язку з цим у них спостерігаються зміни в пристроях, пов’язаних з синтезом, виділенням і якістю травних ферментів.

Розрізняють такі адаптивні типи: арктичний, тропічний, типи зон помірного клімату, високогірний, пустельний і напівпустельний.

Арктичний адаптивний тип

Арктичний адаптивний тип формується в умовах холодного клімату, де в харчуванні переважають продукти тваринного походження. У травній системі народів Арктики розвинені пристосування, пов’язані з недостатнім споживанням вітаміну C в складі рослин.

Характерними ознаками арктичного адаптивного типу є добре розвинена кістково-м’язова система і більш високий вміст білків і жирів в крові. Більш високий рівень обміну енергії і розвиток здатності до терморегуляції також характерні для арктичного типу.

Тропічний адаптивний тип

Тропічний адаптивний тип формується в умовах жаркого і вологого клімату, де в харчовому раціоні вміст тваринних білків порівняно невелика. Різноманіття екологічних умов також вплинуло на формування даного типу. Ось чому населення субтропічних і тропічних областей в расовому і етнічному відносинах належить до різних груп.

Характерними ознаками негроїдів є подовжена форма тіла, менш розвинена м’язова система, довгі кінцівки, деяка вузькість грудної клітини, рясне потовиділення за рахунок великої кількості потових залоз і ін.

Гірський адаптивний тип

У формуванні цього типу основним екологічним фактором виступала гіпоксія (знижений вміст кисню в атмосферному повітрі). У жителів високогірних районів, незалежно від їх расової приналежності, спостерігається інтенсивний обмін речовин, грудна клітка у них ширша, зміст еритроцитів у крові збільшено.

Пустельний, напівпустельний, степовий адаптивний тип

Пустельний, напівпустельний, степовий адаптивний тип формується в умовах жаркого, сухого, різко континентального клімату з інтенсивним сонячним випромінюванням. Для цього типу характерні посилене виділення тепла, добре розвинені потові залози, рясне споживання води. Більшість населення Центральної Азії відноситься до даного адаптивному типу.

Посилання на основну публікацію