Адаптація і стомлення

При дії звуку в слуховому аналізаторі відбуваються порівняно повільні процеси, які змінюють його збудливість. Після припинення дії звуку ці зміни поступово зникають, і збудливість слухового аналізатора відновлюється. При тривалій дії сильного звуку збудливість знижується – адаптація до звуку, а при тривалому перебуванні в тиші вона зростає – адаптація до тиші. Найбільша адаптація – в зоні більш високих звуків. Адаптація обернено пропорційна силі звуку.

Тому внаслідок адаптації суб’єктивна гучність збільшується тільки до певної межі, незважаючи на зростання інтенсивності звуку. Адаптація характерна для нормально функціонуючого слухового аналізатора і не тотожна стомлення. Вона підвищує працездатність органу слуху, а стомлення – це зниження його працездатності. Стомлення настає при дії звуку протягом декількох годин і на відміну від адаптації зберігається тривалий час. Тривалий відпочинок припиняє стомлення.

Посилання на основну публікацію