Абсолютна сила м’язів

Абсолютна сила м’язів обчислюється шляхом ділення маси максимального вантажу (кг), який може підняти м’яз, на площу його фізіологічного поперечника (см²). Цей показник у людини для різних м’язів становить від 6,24 до 16,8 кг/см². Так, наприклад, абсолютна сила:

• литкового м’яза – 5,9 кг/см²;
• триголовий м’язи плеча – 16,8 кг/см²;
• двоголового м’яза плеча – 11,4 кг/см².

Напруга, що розвивається при скороченні одним м’язовим волокном, коливається в межах 0,1 – 0,2 м

Фізичне навантаження викликає реакцію всіх органів і систем. В активно скорочуючихся м’язах збільшується кровотік більш ніж в 20 разів і значно посилюється обмін речовин. При помірному фізичному навантаженні обмін речовин у м’язі здійснюється аеробно, під час важкої роботи частина енергії звільняється анаеробно. В результаті в м’язах утворюється і накопичується молочна кислота. При накопиченні значної кількості молочної кислоти в м’язових волокнах розвивається м’язове стомлення.

При фізичній роботі зростають:

• частота серцевих скорочень;
• ударний об’єм серця;
• артеріальний тиск;
• споживання організмом кисню.

При легкій та помірній фізичній роботі з постійним навантаженням протягом 5-10 хв. частота серцевих скорочень збільшується, після чого досягає постійного рівня, або стаціонарного стану, який не призводить до стомлення людини протягом декількох годин. Через 3-5 хв. після завершення такої роботи частота серцевих скорочень нормалізується. При важкій роботі стаціонарний стан не настає, розвивається стомлення, частота серцевих скорочень збільшується, а після припинення важкої роботи період відновлення нормальної частоти серцевих скорочень триває кілька годин. У кожної людини є свій індивідуальна межа виснажливої роботи і вона розділяється два рівня працездатності.

Робота, яку людина може виконувати протягом 8 год. без розвитку ознак м’язового стомлення, вважається легкою, вона нижче межі.

Вище межі знаходиться область максимальної працездатності, виконання якої суттєво обмежено за часом.

Максимальна працездатність знижується в міру збільшення тривалості роботи. Тренування підвищує працездатність людини.

Як же визначити межу стомлюючої динамічної роботи? Одним з важливих показників є частота пульсу, яка зберігається постійно під час роботи, не збільшуючись у зв’язку з втомою. У нетренованих людей у віці від 20 до 30 років вона не перевищує 130 ударів в 1 хв., і вже менше ніж через 5 хвилин після припинення роботи частота пульсу стає менше 100.