Закон всесвітнього тяжіння (формула)

Закон всесвітнього тяжіння, відкритий в кінці XVII століття англійським фізиком Ісааком Ньютоном, вже кілька століть є основним рівнянням класичної механіки.

Закон всесвітнього тяжіння: сила взаємного тяжіння двох тіл прямо пропорційна масам цих тіл і обернено пропорційна квадрату відстані між ними.

Закон всесвітнього тяжіння

 где m1 і m2 – маси взаємодіючих тіл, G – відстань між цими тілами, G – гравітаційна постійна, рівна 6,67∙10-11 Н∙м2/кг2 .

Цей закон найбільш справедливий для сферично симетричних тіл, якщо відстань між їх центрами більше суми їх радіусів самих тел. Наближено закон справедливий і для об’єктів іншої форми, якщо відстань між ними значно більше їх розмірів.

Посилання на основну публікацію