Моделі Всесвіту

Від найдрібніших пилинок і атомів до величезних скупчень речовини – зоряних світів і зоряних систем – це все Всесвіт. Пізнання Всесвіту в цілому складається, перш за все, у все більш глибокому вивченні її складових частин. Цей важкий процес охоплює все більш і більш широкі області явищ, ніколи не вичерпуючи до кінця всіх форм руху і існування матерії. Тут на допомогу приходять моделі Всесвіту. Що ж вони собою являють?

На допомогу приходять моделі Всесвіту. Що ж вони собою являють?

Останнім часом, з швидким розвитком комп’ютерної техніки, в різних областях наукового дослідження набув великої популярності так званий метод моделювання. Сутність цього методу полягає в тому, що замість того чи іншого реального об’єкта вивчається його модель, більш-менш точно повторює оригінал або його найбільш важливі і суттєві особливості.

Так, наприклад, протягом тривалого часу астрономи займалися вивченням однорідної і ізотропного моделі Всесвіту, т. Е. Такий уявної Всесвіту, в якій всі фізичні явища протікають однаковим чином і всі закони залишаються незмінними для будь-яких її областей і в будь-яких напрямках. Вивчалися також моделі Всесвіту, в яких до цих двом умовам додавалося третє – незмінність картини світу. Це означає, що в яку б епоху ми ні споглядали світ, він завжди повинен виглядати в загальних рисах однаково. Ці багато в чому умовні і схематичні моделі допомогли очистити деякі важливі сторони навколишнього нас світу.

У розпорядженні сучасної астрономії немає будь-яких є підозра на те, що фізичні закони, справедливі для однієї області Всесвіту, не виконуються в інших її областях. Однак цілком очевидно, що реальна Всесвіт влаштована набагато складніше, ніж та, яку описують ізотропні і однорідні моделі. Такі моделі Всесвіту – лише одне з перших наближень до реальної картини світу. Наприклад, якщо в Метагалактиці існує загальне силове поле, то темп перебігу часу в різних її частинах буде неоднаковий. Темп цей може змінюватися і в районі аномально великих згущення матерії. Значить, розвиток одних і тих же фізичних процесів в різних областях космосу може протікати по-різному. Крім того, Метагалактика досить велика і для того, щоб здійснилося взаємодія між її окремими областями, необхідні величезні проміжки часу, вимірювані мільярдами років. А за такий час встигає істотно змінитися загальна картина Метагалактики.

Це говорить про необхідність поглибленої розробки неоднорідною і неізотропной моделі Всесвіту. При цьому дуже важливо все результати, отримані за допомогою тієї чи іншої моделі Всесвіту, перевіряти шляхом порівняння з реальністю. Не можна ототожнювати саме явище з його моделлю.

Тим часом всі моделі Всесвіту не можуть претендувати на роль точного “зліпка” Всесвіту. Про це говорить хоча б той факт, що з однаковим успіхом можуть бути побудовані логічно несуперечливі моделі, що володіють прямо протилежними властивостями. Так, наприклад, можна побудувати модель, яка виникла з нічого і в якій виконується закон збереження матерії і руху. У той же час в іншій, також несуперечливої ​​моделі Всесвіт існує вічно, але в ній постійно відбувається “творіння” матерії.

Незважаючи на це, Всесвіт в цілому пізнавана. Тому, що у неї, як і у будь-якого процесу, повинні існувати найбільш суттєві лінії розвитку. І які б не були величезні масштаби, вони повинні проявляти себе і в тих явищах природи, які відбуваються навколо нас. Ця обставина і відкриває для науки можливість побудови моделі Всесвіту і таким чином пізнання найбільш загальних законів природи на основі вивчення кінцевих об’єктів і явищ.

Посилання на основну публікацію