Мерехтіння зірок

Відрізнити простим оком нерухому зірку від “блукаючої”, тобто планети, яка знаходиться дуже легко, навіть не знаючи карти неба дуже складно.

Планети сяють спокійним світлом, мерехтіння зірок же невпинно переливається різними кольорами. Особливо сильно і яскраво мерехтіння зірок видно в морозні ночі і в вітряну погоду, а також після дощу, коли небо швидко очистилося від хмар.

Зірки, які стоять над горизонтом, мерехтять помітніше, ніж палаючі високо в небі; зірки білі – сильніше, ніж жовтуваті і червонуваті.

Як і промінність, мерехтіння зірок не є властивістю, яка властива самим зіркам; мерехтіння надається їм земною атмосферою, через яку промені зірок повинні пройти, перш ніж досягнуть ока  людини.

Піднявшись вище неспокійної газової оболонки, крізь яку ми розглядаємо Всесвіт, ми не помітили б мерехтіння зірок: вони сяють там спокійним, постійним світлом.

Як і промінність, мерехтіння зірок не є властивістю, яка властива самим зіркам

Причина, яка викликає мерехтіння зірок – та ж, що змушує тремтіти віддалені предмети, коли в спекотні дні грунт сильно нагрітий Сонцем.

Зоряному світлу доводиться пронизувати тоді не однорідне середовище, а газові шари різної температури, різної щільності, а значить, і різної переломлюваності.

У подібній атмосфері немов розсіяні численні оптичні призми, опуклі і увігнуті лінзи, які невпинно змінюють своє розташування. Промені світла зазнають в них численні відхилення від прямого шляху, то зосереджуючись, то розсіюючись.

Звідси – часті зміни яскравості зірки – мерехтіння зірок. А так як переломлення супроводжується кольоророзсіюванням, то поряд з коливаннями яскравості спостерігаються і зміни забарвлення.

Залишається пояснити, чому мерехтіння зірок існує, але планети, на відміну від зірок, не мерехтять, а світять рівно і спокійно. Планети набагато ближче до нас, ніж зірки; тому вони представляються перед оком не крапкою, а кружечком, який світиться, диском, хоча і настільки малих кутових розмірів, що внаслідок їх сліпучої яскравості ці кутові розміри майже невідчутні.

Кожна окрема точка такого кружечка мерехтить, але зміни яскравості і кольору окремих точок відбуваються незалежно одна від одної, в різні моменти часу, а тому заповнюють один одного; ослаблення яскравості однієї точки збігається з посиленням яскравості іншої, так що загальна сила світла планети залишається незмінною. Звідси – спокійний, немерехтливий блиск планет.

Значить, планети представляються нам немерехтливими тому, що мерехтять відразу в багатьох точках, але в різні моменти часу.

Посилання на основну публікацію