1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Астрономія
  3. Коричневий карлик

Коричневий карлик

Коричневий карлик або бурі карлики, це субзірки об’єкти, маса яких знаходиться в діапазоні від 5 до 80 мас Юпітера. У надрах таких зірок не відбувається реакції термоядерного синтезу, пов’язаної з перетворенням водню в гелій.

У зірок подібного типу відсутні зони радіаційного переносу енергії, а теплопередача в них реалізовується лише завдяки конвекції, що характеризує однорідність їх хімічного складу по глибині. Вперше підтвердження існування коричневих карликів відбулося в 1995 р, з тих пір було відкрито більше сотні подібних об’єктів. Існує припущення, що зірки такого типу становлять більшість космічних об’єктів в Чумацькому шляху. Сама найближча до Землі пара коричневих карликів знаходиться на відстані 12 світлових років від Сонця.

У 2006 р вперше вийшло безпосередньо виміряти маси цих двох зірок, вони виявилися рівні 57 і 36 масам Юпітера. До складу коричневого карлика входить літій на відміну від інших малих зірок. Це пов’язано з тим, що зірки, що володіють достатньою температурою для термоядерних реакцій, швидко вичерпують свої початкові запаси літію.

Однак у складі вельми молодих зірок, які не встигли ще його спалити, літій також присутня. У більш важких зірках, які схожі на наше Сонце, літій міститься лише у верхніх, холодних для реакцій з його участю шарах атмосфери. Але такі зірки легко відрізнити від коричневих карликів за розміром.

Звичайні зірки, такі як наше Сонце, остигаючи, на заключному етапі своєї еволюції досягають мінімальної яскравості, підтримуваної лише стабільними термоядерними реакціями. Це мінімальне значення яскравості старих зірок одно 0,01% яскравості Сонця. Коричневі ж карлики остигають і тьмяніють поступово, до тих пір поки не стають занадто тьмяним, для того щоб вважатися зірками.

ПОДІЛИТИСЯ: