Інформація про Місяць

Найближче до нас небесне тіло – це Місяць. В даний час про наш супутник відомо багато чого. Дуже важливо, що Місяць можна розглядати як модель Землі догеологічної епохи.

Зоркий житель планети Земля розрізнить на Місяці світлі області – материки і темні – моря. За допомогою оптичних приладів точно розпізнаються деталі будові поверхні нашого супутника. Багато століть люди намагалися розгадати, з чого складена Місяць.

Покоління астрономів вивчали відбивну здатність місячної поверхні – її альбедо.

Найбільш важкі області – моря, а породи материків Місяця в півтора -два рази світліше. Період вивчення Місяця за допомогою космічних апаратів почався 2 січня 1959, з запуску радянської автоматичної станції «Луна-1». 22 серпня 1976 повернулася на Землю з пробою місячного грунту «Луна-24». 21 липня 1969 перший маршрут по Місяцю зробили Нейл Армстронг і Едвін Олдріх. Доставив їх на Місяць комплекс корабля «Аполлон» і ракети «Сатурн-5» мав початкову масу близько 3 тисяч тонн, у тому числі місячну кабіну маса 15 тонн (11 тонн припадало на паливо).

На геологічній, точніше, селенологічній карті Місяця морські базальтові поля відділений від анортозитових габро чіткої облямівкою норітов. Контур цієї облямівки дивно нагадує конфігурації літосферних плит на Землі. Подоба зберігається для контуру Афрікано – Європейсько – Азіатського – Австралійського суперконтиненту, а також для його частин: Індостан – Індокитай, Велика Китайська рівнина – Корейський півострів. Комплекс Сибірська платформа – Алданський щит також має «африканський контур». Зазначене схожість можна сприйняти як картографічний курйоз, але ми припускаємо, що тут проявлений єдиний механізм формування Землі і Місяця – збірки за єдиним принцип возз’єднання однотипних структурних елементів.

Тепер, коли на Землі зберігається понад 387 кілограмів місячного речовини, доставленого з 18 ділянок видимої і зворотної сторін нашого супутника, можна впевнено говорити про близькість земної і місячної мінералогії. Правда, на Місяці земна мінералогія представлена сотнею з невеликим видів (піроксени, плагіоклазу, олівіни, ільменіт, кристобалит та ін.) На Землі невідомі піроксманганіт, ферропсевдобрукіт, хромтітаністая шпінель.

Американськими вченими висловлено припущення, що в пробі місячного грунту, доставленого «Аполлоном-11», присутній «прихований» компонент стародавнього віку. Цей компонент становить 2/3 проби і характеризується наступним складом (у відсотках):

  • кремнезему 43;
  • двоокису титану 5,8;
  • глинозему 16;
  • закису заліза 14;
  • окису магнію 8,1;
  • окису кальцію 12.

Можна зіставити цей «прихований» компонент з евкрітовим метеоритом Моама, знайденим в 1940 році в Австралії; останній складається з анортита, піроксену, троіліта, трідіміта, хроміту і металевого заліза. Хімічний склад метеорита Моама близький до складу магматичних порід розшарованого Бушвельдского комплексу (у відсотках):

  • SiO2 48,58;
  • TiO2 0,22;
  • AI2O3 13,74;
  • FeO 14,85;
  • MnO 0,5;
  • MgO 11,89;
  • Cao 9, 47;
  • Na2O + K2O = 0,01;
  • , Cr2O3 0,61.

Аналогічні за складом земні породи зустрічаються досить рідко. У породах Місяця виявлений гранат (у відсотках):

  • альмандина 70,7;
  • гроссуляра 25;
  • спессартина 2,7;
  • піропу 1,6.

А в уламку брекчии, доставленому «Аполлоном -12», визначено унікальний за складом збагачений ніобієм рутил (Nb, Ta) 0,04 (Сг, V, Се, Lа) 0,04 (Ti0, 92 O2). Важливо, що в місячному рутилі одночасно багато хрому (Сг203 3,2 відсотка) і ніобію (Nb205 6,4 відсотка).

У 1971 році з’явилася публікація про незвичайну місячну плагіоклазу, яка містить багато ортоклазові молекули.

Місячний грунт (реголіт) виявився стратифікованим, чітко розділеним на верстви потужністю 6 сантиметрів. Більш-менш великі уламки місячних порід часто брекчіровани. Металева фракція реголіту, за поданими радянських дослідників, представлена частками менше 100 міллімікрометров, причому місячне залізо не окислюється в атмосфері Землі за кілька років.

За даними Восьмий місячної наукової конференції в м. Х’юстоні (1977 рік) середній склад місячних порід наступний (у відсотках):

  • Si 21,5;
  • Mg 19,6;
  • Al 1,58;
  • Ca 1,89;
  • Fe 11,21;
  • Cr 0,46;
  • Mn 0,25;
  • Na 0,0054;
  • K 0,00054;
  • Sc 0,000114.

Решта припадає на уран, кисень та інші елементи.

Ставлення калій – уран в породах Місяця 1300-2300, в породах Землі 7000-20000, а в хондрітових матеріалі 30000-80000. На думку В. Джеффрі, це служить спростуванням гіпотези про те, що Місяць в минулому відірвалася від Землі.

Анкетні дані Місяця

  • Ім’я – Місяць, Селена;
  • Вік – понад 4500000000 років;
  • Місце народження – Сонячна система;
  • Адреса – 356 400 – 406 730 кілометрів від Землі;
  • Форма тіла – селеноід, близька до кулі фігура;
  • Середній радіус – 1738 кілометрів, або 0,273 частина земного радіуса;
  • Обсяг – 21990000000 кубічних кілометрів, або об’єму Землі;
  • Середня щільність речовини – 3,34 грама на кубічний сантиметр;
  • Площа поверхні селеноіда – 37960000 квадратних кілометрів.
Посилання на основну публікацію