Чи є гравітація на Марсі?

На думку вчених, Земля і Марс мають деяку схожість. Тому їх завжди цікавило питання: чи діє там закон тяжіння, яка сила тяжіння на Марсі, а на Місяці? Простому земному жителю не потрібні складні наукові підрахунки. Тому варто відзначити, що Земля і Марс трохи схожі за розміром, обидві планети мають полярне коло, нахил щодо власної осі, кліматичні зміни.

Але, не дивлячись на багато подібності, обидві планети абсолютно різні. Це такі відмінності:

  • тиск на Марсі -7,5 мбар (1 мбар – 10,2 кг на квадратний метр);
  • на Землі цей показник набагато вищий – 1000 мбар;
  • середній показник температури на Марсі – 63 градуси нижче нуля;
  • на Землі ця цифра набагато менше;
  • добу на Землі – 24 години;
  • рік на Марсі обчислюється 687 днями.

Але невелика різниця полягає саме в силі гравітації на Марсі відносно Землі. Наприклад, якщо співвідношення ваги людини до Землі становить 100 кілограм, то на Марсі його вага буде дорівнює 38 кілограм. Таку різницю вчені пояснюють цілою низкою чинників:

  • маса;
  • густина;
  • радіус.

У Марса і Землі майже однакові радіуси, але діаметр менше майже в два рази. Всі параметри вираховуються за єдиною формулою, яку вивів Ньютон – g = m / r2, де:

  • g – гравітація поверхнева;
  • m – вже зрозуміло, що маса;
  • r – радіус.

Ці питання і розрахунки хвилюють вчених, багато з яких впевнені в існуванні інших цивілізацій. Без таких підрахунків неможливо відправити на Марс астронавтів або навіть нових поселенців. Нові земні цивілізації на Марсі можуть виявитися складними, навіть згубними через тривалого впливу іншої гравітаційної сили. Багато вчених і самі астронавти стверджують, що під час перебування в космосі виникають м’язові ушкодження, проявляється остеопороз. Перебуваючи на орбіті близько півроку, відбувається втрата м’язової маси приблизно на 15 відсотків.

З Марсом зрозуміло. А що ж щодо Землі до Сонця чи Місяця до Землі? Які співвідношення між Землею і Місяцем, Землею і Сонцем, чому Місяць іноді настільки близька до Землі? Посилаючись на твердження вчених, можна сказати, що всі планети Сонячної системи виникли майже в один час в величезному хмарі молекулярного холодного водню. У самій середині Сонячної системи – Сонце. При швидкому обертанні воно утворило навколишній матеріал у вигляді плоского диска. Саме в цьому диску стали з’являтися планети Юпітера, Меркурія, Марс і Земля, атак ж інші планети.

Посилання на основну публікацію