✅Будова Сонячної системи – доповідь

Навколишній світ не обмежується межами земної кулі: наша планета – лише мала частинка в нескінченному Всесвіті, що складається з мільярдів зірок, планет, комет, астероїдів і цілих галактик. Земля є частиною Сонячної системи, в якій всі космічні тіла підпорядковані головній центральній силі – сонцю.

Будова Сонячної системи

Сонячна система – це сукупність небесних тіл, які обертаються навколо центрального світила – Сонця. Ця система розташована в галактиці під назвою Чумацький Шлях.

Сонячна система включає в себе 8 великих планет разом з усіма їх супутниками, п’ять карликових планет, космічний пил, комети і невеликі Метеорити. Всі ці космічні тіла знаходяться під впливом гравітаційної дії Сонця.

Сонце – це найближча до Землі зірка, розпечена куля гігантських розмірів. Воно настільки масивно, що займає більшу частину маси всієї Сонячної системи.

В межах Сонячної системи знаходяться комети – небесні тіла, що складаються з твердих частинок, льоду і пилу. Як правило, вони рухаються у віддалених ділянках системи і невидимі людському оку, але при наближенні до сонця починають світитися.

Сонячна система продовжує залишатися предметом пильного вивчення. Періодично вчені вносять різні поправки і доповнення. Наприклад, в 2005 році планета Плутон перестала входити в список великих планет Сонячної системи через своїх скромних розмірів.

Планети Сонячної системи

Всього в межах Сонячної системи знаходиться 8 великих планет. Меркурій, Венера, Земля, Марс знаходяться найближче до сонця і вважаються внутрішніми планетами. Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун є зовнішніми планетами і відокремлені від внутрішніх поясом астероїдів. Вони відрізняються від планет земної групи своїми значними розмірами.

  • Меркурій – найближча до сонця і найменша планета Сонячної системи. У неї немає супутників.
  • Венера – це найгарячіша планета, на поверхні якої температура перевищує 400 градусів. Через розміри і схожого будови її часто називають «сестрою» Землі. Супутників у Венери немає.
  • Земля – найбільша з усіх внутрішніх планет. Головна її відмінність – це атмосфера з вмістом кисню, завдяки якій стала можлива життя. Природним супутником Землі є місяць.
  • Марс – поверхня цієї планети покрита кратерами і високими вулканами. Атмосфера Марса складається з вуглекислого газу.
  • Юпітер – найбільша планета Сонячної системи, яка в 2,5 рази важче всіх інших планет разом узятих. У Юпітера 79 супутників.
  • Сатурн – друга за величиною планета, головною особливістю якої є наявність значної системи кілець. Сатурн став рекордсменом за кількістю супутників. Їх виявлено 82. Попри значні розміри, щільність Сатурна володіє малою щільністю, меншою щільності води. Це означає, що якщо уявити собі Абстрактний величезний океан, то Сатурн плавав би в ньому, немов величезний світиться куля.
  • Уран – зовнішня планета, яка відрізняється від інших кутом свого обертання: Уран обертається, немов лежачи на боці. У нього є 27 супутників.
  • Нептун – остання планета Сонячної системи, досить масивна і щільна. У Нептуна 14 природних супутників.

Що ми дізналися?

При вивченні теми “Будова Сонячної системи” за програмою навколишнього світу ми дізналися, що являє собою Сонячна система, з яких космічних тіл вона складається, що є центром тяжіння в ній. Ми з’ясували порядок розташування планет і дізналися коротку характеристику кожної з них.

Посилання на основну публікацію