Значення слова, мови і мислення

Значення слова в житті людини

Слово – це засіб спілкування людей, його основний елемент. Людина настільки звик до цього елементу, що не звертає на нього уваги. Значення слова в житті людини велике. Коли виникають зв’язку між словом і великими півкулями головного мозку, то сенс і значення слова стають зрозумілими для людини. Наприклад, значення слова “біль” дитина розуміє після відчуття болю, коли відсмикує руку від гарячого предмета. Відповідну реакцію організму на вплив слова ( “боляче”), відповідного впливу подразника (гарячий предмет), І. П. Павлов назвав умовним рефлексом. Можна спостерігати різні зміни в організмі людини, викликані впливом слова. Наприклад, під впливом уколу (безумовний рефлекс) або ж слова (умовний рефлекс) можна викликати звуження кровоносних судин, блідість шкіри пальців. Тут умовні рефлекси відповідають безумовним. Відповідна реакція організму буде однаковою.

Кожне слово протягом життя людини поєднується з певними явищами. Тому І.П. Павлов назвав слово “універсальним умовним рефлексом”. Словом визначається весь світ: поняття, настрій людини, різні фізіологічні та психологічні стани організму. Це показує багатозначність, силу впливу, могутність слова.

Вчення І.П. Павлова про сигнальні системи

При дослідженні функції центральної нервової системи (головного та спинного мозку) однієї з цілей було здійснення думки про те, як з’являється мова. Для реалізації цієї мети Павлов проводив експерименти на собаках і мавпах. Умови взаємозв’язку організмів на вищому щаблі мають прямий вплив на їх органи чуття. Ці впливи сприймаються органами почуттів: рот (смак), ніс, очі, вуха, шкіра. Відповідно до цього визначено здатність організму сприймати п’ять різновидів відчуттів – смакове відчуття, нюхові відчуття, зорове, слухове і дотик. У науці відомо ще шосте відчуття – почуття болю. Всі вони вроджені почуття і виконують сигнальну роль. За допомогою сигналу тварини орієнтуються і пристосовуються до умов зовнішнього середовища, рефлекторно проявляючи свої рухи. Ці рефлекторні реакції (відповіді) Павлов назвав першою сигнальною системою дійсності. Ця сигнальна система властива всім тваринам. У зв’язку з розвитком громадської діяльності, крім першої сигнальної системи, у людини з’явилася “домінуюча здатність”, за допомогою якої він навчився висловлювати свою думку про зовнішній світ словом. Павлов назвав слово “сигналом сигналів”. “Сигнал сигналів” Павлов назвав “другою сигнальною системою” дійсності. Друга сигнальна система є результатом діяльності кори великих півкуль головного мозку. Друга сигнальна система – якісно особлива форма вищої нервової діяльності, властива тільки людині система мовних сигналів (вимовних, чутних, видимих).

Процес спілкування за допомогою слів розвивається в результаті вироблення умовних рефлексів. Друга сигнальна система виникла в процесі еволюції і суспільної праці. Вона формується тільки під впливом спілкування з іншими людьми. Тому вона визначається біологічним і соціальним характером. Людина має узагальненим відображенням явищ і предметів абстракцій. Завдяки цьому людина володіє необмеженою можливістю орієнтації в навколишньому середовищі.

Слово є специфічним подразником нервових центрів в корі великих півкуль головного мозку. Слово впливає не тільки на діяльність нервової системи і внутрішніх органів, воно змінює характер, психіку, поведінку людини. Таке різнобічний вплив слова здійснюється в основному через нервову діяльність. Слово впливає на стан здоров’я і на працездатність людини.

Вплив слова на здоров’я людини

Слово супроводжує фізіологічного і психологічного стану людини. В одних випадках під впливом слова ми радіємо, веселимося, піднімається настрій, підвищується працездатність, активізуються розумові процеси, поліпшується пам’ять, підвищується продуктивність праці. Це активне фізіологічний та психологічний стан виникає в результаті нервногуморальной регуляції функцій органів і систем. Наприклад, гарне слово, приємні повідомлення і хороші новини підвищують збудливість симпатичної нервової системи. В результаті цього підвищується обмін речовин в тканинах, органах. Це призводить до посилення синтезу АТФ, молекул, що регулюють функції клітини. А це, в свою чергу, впливає на швидкість протікання біохімічних реакцій в клітинах і тканинах. Оскільки для протікання реакцій потрібні кисень і глюкоза, то серце починає посилювати свою роботу і транспорт речовин з потоком крові. У легких кров добре насичується киснем. В результаті цього самопочуття людини покращується, він стає зібраним і активним.

В інших випадках під впливом слова ми засмучуємося, засмучуємося, ображаємося, переживаємо, сердимося. В такому стані знижується працездатність, погіршується пам’ять, увагу. У людини спостерігається погане самопочуття, він блідне, швидко втомлюється. Це відбувається внаслідок підвищення збудливості парасимпатичної нервової системи, яка замедляюще впливає на швидкість протікання фізіологічних, біохімічних процесів. Тому дія слова, емоційного стану у багато разів сильніше, ніж будь-який фізичний подразник. Слово змінює фізіологічний і психологічний стан людини.

Таким чином, слово є не тільки засобом спілкування людей, а й впливає на поведінку, розумову здатність, чутливість, свідомість людини. Слово особливо сильно впливає на хвору людину. Це пов’язано з тим, що у хворих підвищується чутливість до дії різних фізичних і психічних факторів. З огляду на це властивість слова, в медицині слово використовують як засіб лікування. Цей метод лікування дією слова називається психотерапією.

І.П. Павлов при дослідженні вищої нервової діяльності основну увагу приділив розвитку функції мови людини. Перша сигнальна система створила основу почуття пізнання, а друга сигнальна система вважається матеріальною основою комбінує пізнання. Завдяки другу сигнальну систему у людини виникла необмежена можливість до узагальнення, висновку, пізнання зовнішнього світу. Незважаючи на тісний взаємозв’язок двох сигнальних систем, друга сигнальна система встановлює контроль над першою сигнальною системою. Наприклад, висловлюючи словом відчуття ситості або невдоволення, можна викликати збудження або гальмування в функції слинних залоз.

Одним з властивостей людини є здатність до узагальнення. Суть узагальнення полягає в абстрактному мисленні. В результаті узагальнення різних явищ людина розкриває взаємозв’язок між ними, тобто закон. Між словом, мовою, мисленням є зв’язки і взаємини. Якщо слово є матерією для виникнення думки, то думка є відображенням процесів в головному мозку, їх властивостей і зв’язків, а також речей.

До основних властивостей людини відноситься його загальна культура. Загальна культура і культура мови людини невіддільні, а культура мови є культура його мислення. Без розвитку культури своїй промові неможливо розвивати культуру свого мислення. Ефективність мови полягає в тому, що вона повинна впливати не тільки на свідомість, а й на почуття людини. Народна мудрість говорить: “Слово б’є далі рушниці”. Слово є одним з найбільших знарядь людини.

Види мовлення

Розрізняють декілька видів мовлення: внутрішня, тактильна, жестова, письмова, усна, егоцентрична.

Внутрішнє мовлення відбувається без участі іншої особи. Цей вид мовлення ділиться на три групи: 1. Людина розмовляє сам з собою (застосовується для пошуку рішення у важких умовах). 2. Мова з предметом, тобто використання інструментів мислення (образи і код схем, код речей, речові знаки, код – система умовних знаків), структура цього виду відрізняється від структури мови вголос. 3. Внутрішня побудова програми, планування обсягу мовлення, визначення змісту.

Мова тактильна (грец. Taktylas- палець) являє собою вміння зміною форми пальців і різними рухами зображати тактильний алфавіт для глухих людей з метою навчання.

Мова жестова (фран. Gestcs- діяння) – метод, який використовується глухими людьми для спілкування між собою.

Письмова мова здійснюється через текст. Відмінність її від усного мовлення полягає в тому, що крім використання буквених знаків пред’являються вимоги до дотримання граматичних і синтаксичних співвідношень, побудова речень повинно бути зрозумілим, властивим для певної мови написанням. До письмової мови пред’являються особливі вимоги. Причиною цього є те, що учень повинен знати виклад своєї думки в складній художній формі. Тому кожен учень повинен засвоїти особливі вимоги, що пред’являються до письмової форми мови, і прагнути бути грамотним. Це дуже важливо для майбутнього життя.

Між усною мовою і письмовою мовою є велика різниця в засвоєнні і розумінні змісту тексту. Письмова мова вимагає посиленої підготовки та використання знань з різних галузей і мобілізації думки. Це найбільш складний і важкий вид мовлення.

При усному мовленні на певній мові через слух відбувається спілкування. Особливість цього виду мовлення полягає в наступному. Кожен етап вимови усного мовлення засвоюється шляхом паювання. У розподілах усного мовлення на частини охоплюються ланки планування, вимови і орієнтації. Цей вид мовлення дуже відповідальний.

Доступне виклад матеріалу, вміле використання мовного багатства, вживання слів за місцем і за значенням, в достатній мірі емоційно, приємним тембром голосу і гарною дикцією – такий виголошений текст легко сприймається.

Егоцентрична мова (лат. Ego- я, centrum- центр кола) – це розмова дитини, який регулює і контролює практичні дії, а також спрямовані на нього процеси. Цей вид мовлення є етапом переходу дитини від зовнішнього розмовного до внутрішнього мовлення.

Мислення

Мислення є процес, що виникає у людини при пізнанні об’єктивного світу і явищ навколишнього середовища. Воно виникло в процесі праці людини і є опосередкованим відображенням дійсності. Тому мислення існує лише в зв’язку з трудовою і мовною діяльністю. Отже, мислення здійснюється в тісному зв’язку з промовою, і його результати фіксуються в мові.

Для мислення характерні такі процеси, як постановка певних завдань і знаходження шляхів їх вирішення, висунення гіпотез і ідей. Отже, результатом процесу мислення може служити певна думка. Розумова здатність не є вродженою природним властивістю людини. Це тісно пов’язано з формуванням культури поведінки людини. Поведінка людини обумовлено не тільки природженими властивостями нервової системи, воно формується в процесі навчання і виховання.

Значення другої сигнальної системи

Друга сигнальна система має важливе значення у трудовій діяльності та в суспільному житті людини.

Друга сигнальна система розвивалася в процесі праці і суспільного життя, сприяла накопиченню величезного запасу знань.

Розуміння мови вимагає певного рівня знань і володіння мовою, запасом слів. Тому чим глибше і ширше знання людини, тим краще розуміння їм мови інших людей. Знання, які засвоює кожна доросла людина, являють собою зусилля багатьох поколінь, досвід, накопичений людством. Все це фіксується в мові, в письмовій формі пам’яті.

Між мовою і емоційним підкріпленням є тісний взаємозв’язок. У людини, що володіє висококультурної промовою, емоційне підкріплення зростає.

Мислення не виникає з народження. Важливе значення мають природні і спадкові чинники. Чимало видатних людей ще в дитинстві проявляли свої природні задатки. Наприклад, німецький музикант В.А. Моцарт п’ятирічною дитиною став уже відомим музикантом. Природна здатність мислення, властива всім людям, не дається в готовому вигляді, вона розвивається в наполегливій праці.

Слово – безцінне спадщина людства. Людина свої думки про пізнання світу висловлює словом. Зі зникненням одного виду предмета в світі відбувається зникнення відповідного йому слова. Якщо в результаті діяльності людини з’являється предмет, тоді з’являється і нове слово, що позначає його. Наприклад, так з’явилися слова телевізор, телефон, комп’ютер, робот, ракета, космос і назва нових розділів науки (біоніка, кібернетика і т.д.), техніки, харчування, назва міст, вулиць і т.д. Отже, слово піддається зміні, оновленню, розвитку.

Посилання на основну публікацію