Значення генів
Нормальні біологічні властивості організму контролюють гени. Вони характеризують індивідуальні властивості людини як біологічного виду і складають генетичну основу здоров’я і нормальної життєдіяльності людини.
Матеріальною основою спадковості є гени. Ген – самостійно функціонуючий ділянку молекули ДНК. Сукупність усіх генів є генотипом. Кожен ген відповідає за синтез поліпептидного ланцюга білка. Нуклеїнова кислота з білками входить в спіральну структуру ДНК. Звідси замість двох спіралей ДНК утворюється 3 ряди спіралі. Потрійний ряд спіралі ДНК складається з двох молекул ДНК і однієї молекули білка, тобто утворюється поліпептидний ланцюг (вони беруть участь в передачі спадкової інформації). В результаті контролю синтезу білків ген управляє всіма хімічними реакціями в організмі, визначає властивості білків. Ген є основою системи ДНК – РНК – білок. Основною властивістю гена є його стабільність в декількох поколіннях, участь в спадкової мінливості – мутації. Основу мінливості організму, корисну для природного відбору, становить ген.
При вивченні генетики людини важливу роль відіграють нормальна генетика людини і медична генетика. Популяція здатна реагувати на зміни середовища перебудовою свого генофонду. Поряд з цим є також генетика чисельності людей. Це пов’язано зі складом, чисельністю, зростанням і історичним розвитком. Генетика, що вивчає чисельність людей, спрямована на вивчення гена, що викликає певну хворобу, а також популяційного генофонду, так як популяційний генофонд є природним запасом суспільства. У цьому випадку кожна людина зберігає ген, отриманий від батьків, це називають генотипом. Генотип – це неповторні індивідуальні властивості людини. Генотип (грец. Genos – рід, походження, tupos – зразок) – основа спадковості організму, знак його історичного розвитку.
Генофонд – сукупність генів, наявних у особин даної популяції, окремого організму, групи популяцій або виду. Генофонд популяцій різний, т. Е. Особливий. Особливість генофонду популяцій залежить від самовідтворення популяцій, пристосування до умов навколишнього середовища, життєдіяльності популяцій, взаємовідносин з іншими популяціями. Генофонд популяцій, як “золотий запас”, не тільки оновлюється, але і змінюється в ряду поколінь. У зв’язку з цим необхідно вивчати не тільки структури генів народу, а й процеси, що формують і відновлюють його генофонд. Популяція (лат. Populus – народ, населення) – сукупність особин одного виду, що мають спільний генофондом.
Отже, на генофонд людей впливають урбанізація, економічні умови, умови побуту, національні звичаї, свідомість, структура суспільства, культура, кліматичні умови.
З’явилися генетичні зміни в різних поколіннях накопичуються в їх генофонді. В результаті цього генофонду різних популяцій, що мають спільне походження, генетично весь час будуть віддалятися один від одного. Генетичні зміни в деяких майбутніх поколіннях можуть характеризувати особливі властивості нестійкості до різних впливів навколишнього середовища, що викликають захворювання або, навпаки, стійкість до хвороб, а також види захворювань, особливості будови тіла народів і т.д. Ці зміни з’ясовуються в ході вивчення факторів, залишених поколіннями людей, що жили на Землі.
Генна географія
У багатьох країнах (США, Англія, Франція, Японія, Росія та ін.) Генетика людини досліджується на науковій основі, дані про генах людини закладаються і зберігаються в комп’ютері. В результаті поширення генів на землі з’явилася галузь науки, яка називається “генної географією”. Гени народів наносяться на карту, і складається географічна карта поширення генів. Відомості про них публікуються в міжнародному журналі “GenGeography”. У редакції цього журналу трудяться вчені Азії, Африки, Північної та Південної Америки, Австралії, Європи, Росії. Така активність вчених усього світу пояснюється важливістю вивчення працездатності, здоров’я і пристосовності людей. В результаті таких досліджень визначається трудовий ресурс націй. Наприклад, промислові компанії США виділяють великі гроші на вивчення генів людини тестуванням, так як генотип людини є важливим чинником високої або низької продуктивності праці людини в сучасних (жорстких) умовах виробництва.
Якщо зникнуть генетичні особливості організму, то зникне життєздатність, створяться біологічно несприятливі умови.
Вплив умов зовнішнього середовища
Походження людини відрізняється не тільки якістю популяції (втратою загальних генів), але і кількістю (різні частоти народження генів). Зі зменшенням загальних генів підвищуються особливості генів. Це, по-перше, пов’язано з особливістю участі генів в пристосуванні популяції до умов навколишнього середовища, по-друге, з часом і обсягом історично відокремленої життя популяції (народу) в різних регіонах.
Генофонд популяції, який успадкував відмітний генотип різних поколінь, довго не може існувати, тому що демографічні процеси різні – народження і життя дітей, плодючість батьків, рівень смертності, а також міграція людей з однієї країни в іншу і різна ступінь передачі своїх генів майбутньому поколінню. Такі зміни генофонду називають генетичною пристосовуваністю людей до соціальних і природних умов. Генетична адаптація проявляється в пристосуванні людей до екстремальних умов.
Loading...
