1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Анатомія
  3. Вестибулярний аналізатор

Вестибулярний аналізатор

Периферичний відділ вестибулярного аналізатора складається з двох частин: передодня і півколових каналів.

У кістковому напередодні знаходяться два розширення перепончатого лабіринту: еліптичний мішечок (матінко) і сферичний мішечок. Останній лежить ближче до равлику і сполучається з перетинчастим равликів протокою. У маточку відкриваються отвори трьох перетинкових півколових каналів (переднього, заднього і латерального), розташованих взаємно перпендикулярно. Передній лежить у фронтальній площині, задній – в сагітальній, латеральний – в горизонтальній площині. Один кінець кожного напівкружного каналу розширений у вигляді ампули. У мішечках і ампулах розташовується рецепторний апарат, що складається з скупчень чутливих по-лоскових клітин. У мішечках ці клітини утворюють так звані плями, орієнтовані в горизонтальному і вертикальному напрямку. На поверхні чутливих волоскових клітин розташовується студенистая Отолітова мембрана, в якій знаходяться кристали вуглекислого кальцію – отоліти, або статоліти. Волоски рецепторних клітин занурені в отолітового мембрану. В ампулах півколових каналів рецепторні клітини розташовуються на вершинах складок, що одержали назву ампулярних гребінців. На клітинах гребінців розташовується желатіноподобних прозорий купол (рис. 59).

При будь-яких змінах положення голови рецепторні Волоско-ші клітини вловлюють рухи студенистой отолитовой мембрани або желатіноподобних купола. Чутливі клітини плям сприймають лінійні прискорення, земне тяжіння, вібраційні коливання, а клітини ампулярних гребінців – обертальні рухи голови. Виник в рецепторних волоскових клітинах плям і гребінців збудження передається нервовим клітинам переддень-ного вузла, лежачого на дні внутрішнього слухового каналу. Тут починається провідникової відділ вестибулярного аналізатора.

Аксони клітин преддверно вузла утворюють реддверну частина VIII черепно-мозкового нерва, який виходить в порожнину черепа через внутрішній слуховий прохід. Волокна підходять до вестибулярним ядер, розташованим на дні ромбоподібної ямки довгастого мозку. Частина аксонів клітин вестибулярних ядер іде до ядер намету мозочка через його нижню ніжку, інша частина волокон, перехрещуючись, йде в таламус, звідки імпульси надходять до кори тім’яної та скроневої часток переднього мозку, де й знаходиться центральний відділ вестибулярного аналізатора.

Нейрони вестибулярних ядер здійснюють синтез інформації від різних джерел.

При сильних навантаженнях на вестибулярний апарат виникає патологічний симптомокомплекс – хвороба руху (морська хвороба). Вона проявляється в учащении, а потім уповільненні серцевого ритму, звуженні, а потім розширенні судин, посиленні скорочення шлунка, запаморочення і нудоту. Ці реакції виникають в результаті підвищення чутливості вестибулярного апарату і його нервових центрів. Схильність до хвороби руху може бути усунена тренуванням (гойдалки) і застосуванням лікарських засобів.

Вестибулярний апарат добре пристосовується до умов невагомості (на 5-у добу повертається до норми). Чутливість його у здорової людини досить велика: отолітовий апарат сприймає прискорення приблизно 2 см / с2. Поріг розрізнення нахилу в сторону – 1 °, а вперед і назад – 2 °.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Травна система