1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Анатомія
  3. Розвиток дихання в онтогенезі

Розвиток дихання в онтогенезі

У пренатальному періоді органи дихання плода практично не функціонують, а необхідний для життя кисень він отримує через плаценту. Легені мають щільну консистенцію і слабо розвинену еластичну тканину. З першим вдихом новонародженого легкі розправляються і встановлюється ритмічне дихання, частота якого коливається від 40 до 60 в хвилину. Механізм першого вдиху пов’язаний з дією на нервові клітини дихального центру вуглекислого газу, розчиненого в крові. При народженні дитини його концентрація підвищується внаслідок порушення плацентарного кровообігу. Накопичується в крові вуглекислий газ діє гуморально безпосередньо на нервові клітини дихального центру і рефлектор-но через хеморецептори кровоносних судин. В результаті активізується дихальний центр і включається механізм дихання.

До моменту народження дитини формування механізмів регуляції дихання ще не завершено. Підтвердженням цього є велика мінливість частоти, глибини і ритму дихання немовляти. Дихальна система дитини першого року життя має суттєві особливості. Дихання немовляти часте (до 50-60 дихальних рухів на хвилину), що забезпечує високий рівень легеневої вентиляції. У період з 1 року до 3 років у міру зростання грудної клітки і розвитку міжреберних м’язів дихання стає грудобрюшная. Частота його зменшується до 35-40 циклів на хвилину. У віці 6-7 років відбувається інтенсивний ріст ребер і змінюється їх положення. Довші ребра змінюють форму грудної клітки – її передня частина опускається вниз. Міжреберні м’язи починають відігравати провідну роль в організації вдиху і видиху. Резервний об’єм помітно збільшується, що створює сприятливі умови для роботи легенів, особливо при фізичному навантаженні. У молодшому шкільному віці відбувається подальше збільшення дихальних об’ємів, що розширює резервні можливості організму в умовах фізичного навантаження та адаптації. У підлітковому і юнацькому віці продовжується розвиток легень, життєва ємкість наближається до рівня такої у дорослих. Збільшуються довжина і діаметр трахеї і бронхів. Під дією чоловічого статевого гормону – тестостерону – істотно змінюється будова гортані у хлопчиків (розвивається система гортанних хрящів і голосових зв’язок). Відбувається мутація голосу – він стає низьким. У 16-18 років між системою дихання та іншими вегетативними системами встановлюється скоординоване взаємодія.

ПОДІЛИТИСЯ: