1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Анатомія
  3. Периферичні органи імунної системи людини

Периферичні органи імунної системи людини

До периферичних органів імунної системи відносяться мигдалини, лімфоїдні бляшки тонкої кишки, одиночні і групові лімфоїдні вузлики, селезінка, лімфатичні вузли.

Мигдалини піднебінні, трубні, мовний і глоточная розташовані в області зіва, кореня язика і носоглотки, являють собою скупчення дифузійної лімфоїдної тканини і містять невеликі щільні лімфоїдні вузлики – фолікули, розташовані у власній пластинці слизової оболонки.

У товщі слизової і підслизової оболонок травної та дихальної систем є одиночні лімфоїдні вузлики. Вони розташовуються по всій довжині зазначених органів на різній глибині і різній відстані один від одного. Групові лімфоїдні вузлики є в червоподібному відростку. Апендикс містить 450-550 лімфоїдних вузликів, вони знаходяться в слизовій і підслизовій оболонках на всьому протязі цього органу, мають розміри 0,2-1,2 мм і в середині містять центри розмноження. Після 60 років вузлики в стінках апендикса не зустрічаються. Групові лімфоїдні вузлики (Пейєрових бляшки) розташовуються в стінках клубової кишки, мають вигляд плоских бляшок округлої форми, які виступають в просвіт кишки. У дитячому віці їх близько 50, в 16-17 років – 33-37. Після 40 років їх кількість не більше 20, а після 60 років – 16. Утворені вони поодинокими вузликами з прошарками з тонких пучків сполучнотканинних волокон.

Селезінка розташовується в черевній порожнині, в лівому підребер’ї, на рівні IX-XI ребер. Маса її в середньому коливається від 150 до 200 г. Вона має форму уплощенной і подовженою півсфери. На внутрішній поверхні знаходяться ворота селезінки, через які входять артерії і нерви, а виходять вени. Селезінка покрита фіброзною капсулою, яка зростається з очеревиною. Від капсули всередину відходять трабекули, між якими розташовується паренхіма – пульпа біла і червона. Біла пульпа – типова лімфоїдна тканина, з якої складаються периартеріальні лімфоїдні муфти і лімфоїдні вузлики. Лімфоїдні вузлики лежать далеко від сусідів і мають центри розмноження з молодими діляться клітинами. Периартеріальні лімфоїдні муфти оточують артеріальні судини пульпи. Вони являють собою ретикулярную тканину, заповнену лімфоцитами і макрофагами. Червона пульпа займає 75-80% маси селезінки. Вона складається з ретикулярної тканини, в петлях якої знаходяться лейкоцити, макрофаги, еритроцити. Ці клітини утворюють селезінкові тяжі, між ними розташовуються венозні синуси. Тут також представлені судини типу капілярів з оточуючими їх макрофагально-лімфоїдними муфтами (еліпсоїда). Ці муфти складаються з щільно лежачих ретикулярних клітин і волокон, макрофагів і лімфоцитів.

Лімфатичні вузли також є органами імунної системи і лежать на шляху проходження лімфи від органів і тканин до лімфатичних протоках і стовбурах. Лімфатичні вузли розташовуються групами по два і більше. У кірковій речовині знаходяться лімфоїдні вузлики діаметром 0,5-1 мм, які представляють собою скупчення Т-лімфоцитів. Досередини від вузликів, на кордоні з мозковим речовиною, знаходиться смуга лімфоїдної тканини (навколокірковий речовина), що містить Т-лімфоцити. У мозковій речовині, так само як і в лімфоїдних вузликах коркового речовини, розташовуються В-лімфоцити, а також плазматичні клітини і макрофаги. У петлях ретикулярної тканини затримуються надходять з лімфою чужорідні частинки, мікроорганізми, пухлинні клітини. У тканині вузла відкладаються частки пилу, знищуються залишки зруйнованих клітин. Пухлинні клітини можуть дати метастаз – вторинну пухлину.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Будова ядра клітини