Обмін газів у легенях

Газообмін у легенях здійснюється в результаті дифузії кисню з альвеолярного повітря в кров (500 л на добу) і вуглекислого газу з крові в альвеолярне повітря (430 л на добу). Дифузію забезпечує різницю парціального тиску цих газів в альвеолярному повітрі і їх напруги в крові.

Парціальний тиск газу в газовій суміші пропорційно процентному змісту газу в ній (табл. 3). Різниця парціального тиску кисню (100 мл рт. Ст.) І вуглекислого газу (40 мм рт. Ст.) В альвеолярному повітрі є тією силою, з якою молекули цих газів проникають через альвеолярну мембрану в кров. У крові газ знаходиться в розчиненому вільному стані. Сила, з якою молекули розчиненого газу прагнуть вийти в газове середовище, називається напругою газу в рідині. Якщо парціальний тиск газу вище його напруги, газ буде розчинятися. Якщо парціальний тиск газу нижче його напруги, то газ буде виходити з розчину в газове середовище. Дифузія кисню забезпечується різницею парціальних тисків, що становить 60 мм рт. ст. Кров через капіляри малого кола протікає за 0,7 с, що достатньо для розчинення кисню в крові і переходу оксиду вуглецю в альвеолярний повітря.

Переносником газів є кров. Кисень і вуглекислий газ переносяться у зв’язаному стані. Завдяки особливому властивості гемоглобіну вступати в з’єднання з киснем і вуглекислим газом кров здатна поглинати ці гази в значній кількості. У нормі 1 л артеріальної крові містить 180-200 мл кисню, венозної – 120 мл. Частина кисню, що поглинається тканинами з артеріальної крові, називається коефіцієнтом утилізації. Одна молекула гемоглобіну здатна приєднувати до себе чотири молекули кисню, утворюючи нестійке з’єднання оксигемоглобін. 1 г гемоглобіну пов’язує 1,34 мл кисню. У 100 мл крові міститься 15 г гемоглобіну. При надходженні в тканини оксигемоглобін віддає кисень клітинам, а що утворився в результаті обміну речовин вуглекислий газ переходить в кров і приєднується до гемоглобіну, утворюючи безсила з’єднання карбгемоглобін.

Author: Олександр
Фанат своєї справи і просто крутий чувак.