Нагнітальна функція серця

Серце скорочується ритмічно 60-70 разів на хвилину. Клапани забезпечують потік крові тільки в одному напрямку: від серця – в артерії, по венах – до серця. Якщо серце скорочується частіше 90 ударів на хвилину, має місце тахікардія,  якщо менше 60 – брадикардія. Частота серцевих скорочень залежить від віку людини. У дітей до року серце скорочується 100-140 разів на хвилину, в 10 років – 90 разів, в 20 років – 60-80 разів. Після 60 років серцеві скорочення знову частішають до 90-95 ударів на хвилину. При 70 ударах в хвилину серцевий цикл (повне скорочення серця) триває 0,8 с. У циклі розрізняють три фази: систола, або скорочення, передсердь (0,1 с), систола, або скорочення, шлуночків (0,3 с) і діастола, або розслаблення (0,4 с), серця. При учащении скорочень серця зменшується загальна пауза, в той час як тривалість систоли передсердь і шлуночків практично не змінюється.

Скорочення серця починається з систоли передсердь. Тиск в передсерді в цей час одно 5 – 8 мм рт. ст., і кров через предсерд-но-шлуночкові клапани виштовхується з передсердь у шлуночки. Відразу після цього передсердно-шлуночкові клапани закриваються і починається систола шлуночків. У систоле шлуночків виділяють фазу напруги і фазу викидання крові. У фазу напруги і стулчасті, і півмісяцеві клапани закриті, міокард тисне на кров з збільшується силою. Як тільки тиск в шлуночках стає більше тиску в аорті і легеневій стовбурі, півмісяцеві клапани цих судин відкриваються, і кров викидається в судини. Це фаза викидання крові. Систолічний тиск в правому шлуночку в цей час досягає 25 мм рт. ст., а в лівому – 115-125 мм рт. ст. Після виштовхування крові з шлуночків тиск в них стає нижче, ніж в аорті і легеневої артерії, тому півмісяцеві клапани закриваються, не пропускаючи кров назад. У цей час починається загальне розслаблення, або діастола: передсердно-шлуночкові клапани відкриті, і кров з передсердь надходить у шлуночки. Після цього починається новий серцевий цикл.

Шлуночок в стані спокою за одне скорочення виштовхує в аорту 60-70 мл крові – це систолічний об’єм серця. При фізичній роботі ця кількість зростає. Кількість крові, яка викидається в аорту серцем новонародженого при одному скороченні, всього 2,5 мл, до року воно збільшується в 4 рази, до 7 років – в 9 разів, до 12 років – в 16 разів. Об’єм крові, що серце викидає за хвилину, називається хвилинним. Для кожного шлуночка він становить 4,5-5 л крові і при фізичному навантаженні може зростати до 8-10 л і більше. У тренованих людей це відбувається за рахунок збільшення систолічного об’єму, а у нетренованих – за рахунок збільшення частоти серцевих скорочень (до 200 ударів).

Під час роботи серця з’являються звуки, звані тонами серця. Їх можна прослухати через передню грудну стінку. Перший тон (систолічний) пов’язаний зі скороченням міокарда шлуночків і вібрацією передсердно-шлуночкових клапанів в момент їх закриття. Другий тон (діастолічний) прослуховується при закритті півмісяцевих клапанів аорти і легеневої артерії. Прослуховування тонів серця може мати діагностичне значення. Серцевий поштовх визначається в п’ятому міжребер’ї зліва від грудини. Він виникає в результаті зміни положення серця під час систоли, коли лівий шлуночок підводиться і вдаряється об грудну стінку зсередини.

Біоелектрична активність серця реєструється за допомогою електрокардіографії, одержувана при цьому крива називається електрокардіограмою (ЕКГ). У серці здорової людини на електрокардіограмі чітко видно п’ять зубців, з яких три обернені вгору (PRT), а два – вниз (QS) по відношенню до ізоелектричної лінії. Зубець Р відображає електричні явища в передсердях, а зубці QRST характеризують рух хвилі збудження в шлуночках серця (рис. 38).

Посилання на основну публікацію