Легені людини

Праве і ліве легені розташовуються в грудній порожнині, в правій і лівій її половинах, кожне в своєму плевральному мішку. Легені, розташовані в плевральних мішках, відокремлені один від одного середостіння, до складу якого входять серце, великі судини (аорта, верхня порожниста вена), стравохід і інше органи. Внизу легені прилягають до діафрагми, спереду, збоку і ззаду кожна легеня стикається з грудною стінкою. Оскільки правий купол діафрагми лежить вище, ніж лівий, то праву легеню коротше лівого і ширше. Ліва легеня вже й довше, тут частину лівої половини грудної порожнини займає серце, яке своєю верхівкою повернуто вліво.

Легеня має форму неправильного конуса з уплощенной однією стороною (звернена до середостіння). Нижня діафрагмальна поверхню легені увігнута і відповідає опуклості діафрагми. Верхівка легені закруглена. Опукла Реброва поверхню найбільша по протягу, прилягає до тієї частини внутрішньої поверхні грудної стінки, яка утворена ребрами і міжреберних м’язів. З хребетним стовпом межує хребетна частина реберної поверхні. Злегка увігнута медійна (середостіння) поверхню звернена в сторону середостіння. Поверхні легені відокремлені краями. Передній край відокремлює реберну поверхню від медіальної (медиастинальной) частини. На передньому краї лівої легені є серцева вирізка. Знизу цю вирізку обмежує язичок лівої легені. Реброва поверхню ззаду поступово переходить в медіальну поверхню (її хребетних частина), утворюючи тупий задній край. Нижній край відокремлює реберну і медіальну поверхні від діафрагмальної.

Кожна легеня за допомогою глибоко вдаються в нього щілин підрозділяється на частки, яких у правого три (верхня, середня і нижня) у левого- дві (верхня і нижня). Коса щілина є і у правого, і у лівої легені. Ця щілина починається на тупому задньому краї легені, на 6-7 см нижче його верхівки (рівень остистого відростка 3 грудного хребця), і направляється по реберної поверхні вниз і вперед, досягаючи нижнього краю легені поблизу переходу його в передній край, що відповідає межі між кісткової частиною і хрящем 6 ребра. Потім щілину триває на медіальну поверхню, слід вгору і назад до воріт легені. Коса щілина ділить легеню на дві частини, відокремлені один від одного спереду і ззаду і з’єднуються тільки в області воріт на верхню частку, до якої відноситься верхівка легені, і більш об’ємну нижню частку, що включає підставу і більшу частину заднього краю легені. У правій легені, крім косою, є горизонтальна щілину. Вона починається на реберної поверхні легені приблизно на середині косою щілини, в тому місці, де вона перетинає середню пахвову лінію, і звідси прямує вперед майже горизонтально (на рівні 4 ребра) до переднього краю легені, де переходить на медіальну поверхню і досягає воріт легені. Горизонтальна щілина правої легені (на лівій легені в нормі її не буває) не така глибока, як коса, вона відтинає від верхньої частки порівняно невелику ділянку – середню частку правої легені. Середня частка правої легені видно тільки спереду і з медіальної сторони. Ззаду і збоку і у правого, і у лівої легені видно дві частки – верхня і нижня. Звернені один до одного поверхні часток легені отримали назву “междолевьте поверхні”.

На медіальній поверхні кожної легені, трохи вище її середини, знаходиться овальне вдавлення – ворота легені, через які в легеню входять головний бронх, легенева артерія, нерви, а виходять легеневі вени, лімфатичні судини. Ці утворення складають корінь легені.

Ворота у правої легені коротше і ширше, ніж у лівого. Висота воріт легені 4-9 см. Верхній край воріт проектується на 5 грудної хребець ззаду і 2 ребро або другому міжребер’ї спереду. У воротах правої легені вище лежить головний бронх, під ним – легенева артерія і нижче її – легеневі вени (дві). У воротах лівої легені вгорі розташовується легенева артерія, нижче її – головний бронх, ще нижче – легеневі вени (дві). При розгляді кореня легень спереду назад виявляється, що в воротах обох легень вентральні інших утворень розташовуються легеневі вени, потім легенева артерія і дорсальнее всіх – головний бронх.

У воротах легені головний бронх розпадається на часткові бронхи, яких в правій легені три, а в лівому – два. При вході в верхню частку
правої легені бронх розташовується над часткової артерією (епартеріально) а в інших частках правого і лівого легень – нижче часткової артерії (гіпартеріально). Під бронхів лежить вена. У нижніх частках обох легень і в середній частці правої легені часткові кровоносні судини і бронхи розташовуються в наступному порядку: артерія, бронх, вена. Часткові бронхи входять в ворота частки і діляться на сегментарні бронхи.
Правий верхній подовжній бронх ділиться на верхівковий, задній і передній сегментарні бронхи. Правий среднедолевого бронх, ділиться на латеральний і медіальний сегментарні бронхи. Правий нижній подовжній бронх ділиться на верхній, медіальний (серцевий) базальний, передній базальний, латеральний базальний і задній базальний сегментарні бронхи. Лівий верхній подовжній бронх ділиться на верхушечнозадній, передній, верхній явичковий і нижній язичковий сегментарні бронхи.

Лівий нижній подовжній бронх ділиться на верхній, медіальний (серцевий) базальний, передній базальний, латеральний базальний і задній базальний сегментарні бронхи.

Сегіентарний бронх входить в сегмент, який являє собою ділянку легені, підставою звернений до поверхні органу, а верхівкою – до кореня. Складається легеневий сегмент верб легеневих часточок. У центрі сегмента розташовуються сегментарний бронх і сегментарна артерія, а на кордоні з сусіднім сегментом – сегментарна вена. Сегменти відокремлені один від одного сполучною тканиною (малососудістая зона). Сегментарний бронх ділиться на гілки, яких налічується приблизно 9-10 порядків.

Бронх діаметром близько 1 мм, ще містить в своїх стінках хрящ, входить в часточку легені під назвою часточкової бронха.

Усередині легеневої часточки цей бронх ділиться на 18-20 кінцевих бронхіол, яких в обох легенів близько 20000. Стінки кінцевих бронхіол хрящів не містять. Кожна кінцева бронхіола ділиться дихотомически на дихальні бронхіоли, які на своїх стінках мають легеневі альвеоли. Від кожної дихальної бронхіоли відходять альвеолярні ходи, що несуть на собі альвеоли і ваканчівающіеся альвеолярними мішечками. Стінки цих мішечків складаються і в легеневих альвеол. Діаметр альвеолярного ходу і альвеолярного мішечка становить 0,2-0,6 мм, альвеоли – 0,25-0,3 мм. Бронхи різних порядків, починаючи від головного бронха, службовці для проведення вовдуха при диханні, складають бронхіальне дерево. Дихальні бронхіоли, що відходять від кінцевої бронхіоли, а також альвеолярні ходи, альвеолярні мішечки і альвеоли легені утворюють альвеолярне дерево (легочкьтй ацинус), що відноситься до дихальної паренхімі легені. Альвеолярне дерево, в якому відбувається газообмін між повітрям і кров’ю, є структурно-функціональною одиницею легені. Число легеневих ацинусів в одній легені досягає 150000, кількість альвеол дорівнює приблизно 300-350 млн, а площа дихальної поверхні всіх альвеол складає близько 80 м.кв.

Межі легень

Верхівка правої легені спереду виступає над ключицею на 2 см, а над 1 ребром – на 3-4 см. Ззаду верхівка легені проектується на рівні остистого відростка 7 шийного поввонка. Від верхівки правої легені його передня межа (проекція переднього краю легені) направляється до правого грудино-ключично зчленування, потім проходить через середину сімфіва рукоятки грудини. Далі передня межа опускається позаду тіла грудини, трохи лівіше серединної лінії, до хряща 6 ребра і тут переходить в нижню межу легені. Нижня межа (проекція нижнього краю легені) перетинає по среднеключичной лінії 6 ребро, по передній подмьшiечной лінії – 7 ребро, по середній пахвовій лінії – 8 ребро, по задній пахвовій лінії – 9 ребро, на лопатки лінії – 10 ребро, по околоповвоночной лінії закінчується на рівні шийки 11 ребра. Тут нижня межа легені Ревко повертає догори і переходить в задню його кордон. Задня межа (проекція заднього тупого краю легені) проКОДили уздовж хребетного стовпа від головки 2 ребра до нижньої межі легені. Верхівка лівої легені має таку ж проекцію, як і верхівка правої легені. Передня межа його направляється до грудино-ключично зчленування, потім через середину симфізу рукоятки грудини позаду її тіла опускається до рівня хряща 4 ребра. Тут передня межа лівої легені відхиляється вліво, йде уздовж нижнього краю хряща 4 ребра до окологрудіннойлінії, де різко повертає вниз, перетинає четвертий міжреберних проміжок і хрящ 5 ребра. Досягнувши хряща 6 ребра, передня межа лівої легені круто переходить в його нижню межу.

Нижня межа лівої легені розташовується трохи нижче (приблизно на полребра), ніж нижня межа правої легені. За околопозвоночной лінії нижня межа лівої легені переходить в задню його кордон, що проходить зліва уздовж хребта. Проекції кордонів правого і лівого легень збігаються в області верхівки і ззаду. Передня і нижня межі дещо відрізняються справа і зліва в зв’язку з тим, що праву легеню ширше і коротше лівого. Крім того, ліва легеня утворює серцеву вирізку в області переднього його краю.

Судини і нерви легень

Артеріальна кров для харчування легеневої тканини і стінок бронхів надходить в легені по бронхіальним гілкам з грудної частини аорти. Кров від стінок бронхів по бронхіальньгм венах відтікає в притоки легеневих вен, а також в непарну і полунепарную вени. По лівій і правій легеневих артеріях в легені надходить венозна кров, яка в результаті газообміну збагачується киснем, віддає вуглекислоту і стає артеріальною. Артеріальна кров з легень по легеневих венах відтікає в ліве передсердя. Лімфатичні судини легенів впадають в бронхолегеневі, нижні і верхні трахеобронхіальні лімфатичні вузли. Іннервація легень здійснюється з блукаючого нерва і з симпатичного стовбура, гілки яких в області кореня легені утворюють легеневе сплетення. Гілки зтого сплетення по бронхах і кровоносних судинах проникають в легеню. У стінках великих бронхів є сплетіння нервових волокон в адвентиції, м’язової і слизової оболонках.

Посилання на основну публікацію