Гігієна нервової системи людини

У зростанні, розвитку і всебічної активної діяльності і збереження здоров’я людини роль нервової системи дуже важлива. Нервова система регулює функції внутрішніх органів і впливає на перебіг хімічних реакцій і фізичних явищ в тканинах. Це вплив проявляється в двох видах: перше – збудження, друге – гальмування.

При порушенні підвищується обмін речовин, здатність тканин використовувати кисень, теплоутворення, активізується діяльність органу. Звідси підвищується загальна опірність організму до шкідливих впливів факторів зовнішнього середовища. Процес гальмування – протилежно спрямоване явище процесу збудження. Однак реалізація нормальних життєвих явищ цілого організму можлива тільки при врівноваженою діяльності процесів збудження і гальмування. Завдяки протіканню в певних межах цих процесів у внутрішніх органах самопочуття, настрій, працездатність людини та її здоров’я бувають на належному рівні.

Вплив факторів зовнішнього середовища на організм відбувається постійно. Наприклад, вранці кровотік в кровоносних судинах, в порівнянні з вечірнім часом, повільніше. У нічний час частота серцевих скорочень рідше. Це є результатом підвищення впливу парасимпатичної нерва. Функція симпатичного нерва більш активна в денні години, а парасимпатичного нерва – в нічні години. Тому в нічний час нерідко спостерігається загострення, навіть напади у людей, які страждають серцевою, кровоносної, дихальної недостатністю, самопочуття таких хворих, а також хворих з порушенням функції травної системи з настанням холодної погоди до початку теплого сезону (з осені до весни) погіршується. Погіршення самопочуття хворих є результатом перерозподілу крові, тобто під впливом температури зовнішнього середовища в холодну пору року крові з периферії (шкіри) направляється у внутрішні органи значно більше.

Скорочення стінок шкірних кровоносних судин призводить до зменшення виділення тепла з організму в зовнішнє середовище, це сприяє збереженню постійної температури тіла. Це свідчить про змінну діяльності гальмування і збудження і обумовленості її впливом факторів зовнішнього середовища, а також про врівноваженість діяльності організму і сили впливають факторів середовища його існування. В протіканні цих складних пристосувальних процесів беруть участь рецептори, вегетативна і центральна нервова система. Рецептори, розташовані в зорових, слухових органах, шкірі, у внутрішніх органах, сприймають і аналізують вплив середовища і інформацію про них передають по доцентрових нервах у спинний і головний мозок. Від нервових центрів спинного і головного мозку проаналізована і узагальнена інформація по відцентровим нервах проводиться до внутрішніх органів. Наприклад, цю рефлекторну реакцію можна спостерігати при зіткненні пальця з гарячою поверхнею предмета.

Інформація, що надходить з рецепторів, впливає на функції внутрішніх органів. Через рецептори шкіри людина може відчувати вплив температури, сприймати вологість, туман, вітер, атмосферний електрику, сонячну радіацію, радіочутливість і т.д. Через рецептори в легенях людина відчуває вологість повітря, зміна атмосферного тиску, температуру, вітер, іонізацію і т.д. Завдяки рецепторам, розташованим в зорової, слуховий, смаковий, нюхової, анализаторной системах, ми відчуваємо чистоту атмосферного повітря, блискавку, грозу, бурю, свист вітру, свіжість морських хвиль, вологість, запах рослин, квітів, різні смакові впливу. Така різнобічна функція залежить від рівня обміну речовин, нормального стану кровообігу і достатнього припливу кисню в рецепторні апарати. Порушення функції рецепторів призводить до ослаблення сприйняття подразників. Наприклад, запалення середнього вуха під дією протягу перед відкритим вікном викликає болюче відчуття внаслідок звуження кровоносних судин і, як наслідок недостатнього надходження кисню в тканини органів слуху. Дотримання особистої гігієни, чистота одягу, ліжка, приміщення, прогулянки на свіжому повітрі, заняття спортом, зміна розумової та фізичної праці дуже важливі.

Розділ медичної науки, що вивчає хвороби нервової системи, називають невропатологією, а лікаря – невропатологом.

Посилання на основну публікацію