1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Анатомія
  3. Функції довгастого мозку людини

Функції довгастого мозку людини

Довгастий мозок є безпосереднім продовженням спинного мозку і в основному зберігає його форму і будову. Довгастий мозок має вигляд цибулини. Верхній розширений кінець його межує з мостом, а нижньою межею служить рівень великого отвору потиличної кістки. На передній поверхні довгастого мозку розташована передня серединна щілину. З боків від неї знаходяться піраміди, що складаються з рухових пірамідних шляхів, що з’єднують головний мозок зі спинним. Складові піраміди пучки нервових волокон частково перехрещуються в глибині серединної щілини на межі із спинним мозком, після чого опускаються в бічному канатику на протилежній стороні спинного мозку. На вентральній стороні, навколо серединної щілини, проходять пучки волокон прямого пірамідного шляху, що не перехрещуються і спускаються в передньому канатику спинного мозку. Латерально від пірамід лежить овальне піднесення – олива. На задній поверхні довгастого мозку розташована задня серединна борозна. За її сторонам знаходяться ядра тонкого і клиновидного пучків, що розташовуються в однойменних горбках. На задній поверхні знаходиться нижня частина ромбовидної ямки, де лежать ядра черепно-мозкових нервів (IX-XII пари). З боків ромбовидну ямку обмежують ніжки мозочка.

Довгастий мозок виник у зв’язку з розвитком органів гравітації і слуху. Тому в ньому закладені ядра сірої речовини, що мають відношення до рівноваги, координації рухів, регуляції обміну речовин, дихання і кровообігу. Сіра речовина довгастого мозку подано дихальним центром, судинного центру, ядрами чотирьох пар (IX-XII) черепних нервів, ядром оливи і ретикулярною формацією. Ядро оливи має вигляд зігнутої пластинки сірої речовини, пов’язане з зубчастим ядром мозочка і є проміжним ядром рівноваги. Ретикулярна формація являє собою сукупність клітин і нервових волокон, розташованих в стовбурі мозку і утворюють мережу. Ретикулярна формація пов’язана з усіма органами чуття, руховими і чутливими ділянками кори великого мозку, таламуса і гіпоталамусом, спинним мозком. Вона регулює рівень збудливості і тонусу різних відділів ЦНС, включаючи кору великого мозку, бере участь в регуляції рівня свідомості, емоцій, сну і неспання, вегетативних функцій, цілеспрямованих рухів.

Біла речовина довгастого мозку містить довгі та короткі шляхи. До довгим відносяться проходять в передніх канатиках спинного мозку спадні пірамідні шляхи, які частково перехрещуються в області пірамід. Крім того, в задніх канатиках проходять висхідні чутливі шляху. До коротких шляхів відносяться пучки нервових волокон, що з’єднують окремі ядра сірої речовини довгастого мозку з сусідніми відділами головного мозку, а також між собою. Необхідність реалізації життєво важливих функцій, ядра яких розташовуються в довгастому мозку, з моменту народження дитини визначають ступінь зрілості його структур вже в період новонародженості. До 7 років дозрівання ядер довгастого мозку в основному закінчується.

Довгастий мозок виконує різноманітні функції, багато з яких є життєво важливими. Рефлекторні соматичні реакції спрямовані на під тримання пози. Ці рефлекси пов’язані з рецепторами вестибулярного апарату і півколових каналів. Розрізняють дві групи рефлексів пози: статичні і статокінетіче-ські. Статичні рефлекси поділяються на рефлекси положення і рефлекси випрямлення. Рефлекси положення забезпечують зміна тонусу м’язів при зміні положення тіла в просторі. Рефлекси випрямлення визначають перерозподіл тонусу м’язів, що приводить до відновлення природної пози в разі її зміни. Найбільш складний характер мають статокинетічеськие рефлекси, спрямовані на збереження пози і орієнтацію в просторі при зміні швидкості руху. Крім здійснення рухових рефлексів активація вестибулярного апарату призводить до порушення вегетативних центрів. Виникаючі при цьому вестібуловегета-тивні рефлекси призводять до змін дихання, частоти серцевих скорочень, діяльності шлунково-кишкового тракту («морська хвороба»). Для ядер довгастого мозку характерні рухові харчові рефлекси: жування і проковтування їжі.

Вегетативні ядра довгастого мозку відносяться до парасимпатическому відділу нервової системи і здійснюють рефлекторний контроль дихання, діяльності серця, тонусу судин, функції травних залоз. Нервові клітини дихального центру знаходяться в ретикулярної формації в області четвертого шлуночка головного мозку. Ушкодження цієї зони призводить до зупинки дихання. Другим життєво важливим центром ретикулярної формації довгастого мозку є центри, що регулюють діяльність серця і тонус судин. Роздратування одних ділянок ретикулярної формації викликає збільшення тонусу судин і підвищення артеріального тиску, подразнення інших – розширення судин і падіння артеріального тиску.

Таким чином, довгастий мозок регулює діяльність багатьох органів грудної та черевної порожнини. Нормальне функціонування цього відділу центральної нервової системи життєво необхідно. Пошкодження інших відділів нервової системи може протікати безсимптомно внаслідок великих компенсаторних можливостей мозку, але найменше пошкодження довгастого мозку призводить до тяжких порушень життєдіяльності та смерті.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Частини скелета