Психологія і поведінка людини, що потрапила в екстремальну ситуацію

Поняття про екстремальну ситуацію. Ситуації, що виходять за рамки звичайних, для яких характерне інтенсивне вплив несприятливих факторів навколишнього середовища, а іноді і наявність безпосередньої загрози життю і здоров’ю людини, прийнято називати екстремальними. Людина опиняється в екстремальних умовах з різних причин. Часто це трапляється з власної вини – або як результат відсутності знань і досвіду безпечної поведінки в природному та соціальному середовищі, або через нехтування нормами і правилами безпеки, легковажності. Зіткнувшись з непередбаченими обставинами, опинившись у складній незвичній обстановці, люди часом виявляються абсолютно безпорадними, не здатними вирішувати найпростіші, але життєво необхідні питання.

Психологія поведінки людей в екстремальній ситуації. В екстремальній ситуації у людини виникає особливий стан емоційної напруженості, іменоване стресом. Така напруженість змінює звичайні психічні процеси людини, послаблює сприйняття, відчуття, увага, притупляє уяву, уявлення, пам’ять, загальмовує мислення і мова.

У загальному вигляді залежність між силою стресу і працездатністю може бути представлена наступним чином. Принаймні зростання емоційної напруженості спочатку працездатність і можливості людини підвищуються в порівнянні зі спокійним станом, доходять до максимальної величини, а потім починають падати. При цьому в першу чергу утрудняються сприйняття і мислення, причому тим більше, чим складніша ситуація. Зі збільшенням напруги з’являються помилки у виконанні окремих операцій або їх пропуски, прагнення перейти до більш простих дій. Іноді при цьому оживають старі, але вже непридатні в даній ситуації навички – людина діє машинально, і не усвідомлюючи своїх дій. При ще більш сильному стресі з’являється почуття розгубленості, нездатність зосередитися на виконуваній діяльності, а також зайві, імпульсивні рухи і дії або навпаки – різка скутість, загальмованість.

Розглянута схема умовна і обща. Насправді ж психологічний вплив небезпечних ситуацій проявляється у людей неоднозначно, являє індивідуальну, особистісно виражену реакцію. Є люди, які діють більш ефективно саме в стані високої емоційної напруги – на іспитах, відповідальних змаганнях, в жізнеопасних побутових ситуаціях або в бою. Інших же подібні ситуації психологічно демобілізують, у них настає своєрідний «психологічний шок» – з’являється сильна загальмованість або метушливість, квапливість, нездатність до розумних дій.

Як зменшити ймовірність опинитися в екстремальній ситуації і збільшити шанси на збереження здоров’я і життя в складних умовах?

Емоційно-вольова підготовка до дій в екстремальних ситуаціях. У жізнеопасних ситуаціях величезну роль грає емоційно-вольова стійкість людини, яка формується як при його повсякденної життєдіяльності, так і в процесі цілеспрямованої емоційно-вольової підготовки. Велику роль у такій підготовці відіграють методи емоційно-вольової саморегуляції: самопереконання, самонаказ, вольова саморегуляція (самонавіювання).

Суть самопереконання полягає в навмисному переконанні себе в чому-небудь шляхом підбору відповідних доводів. Самопереконання, як правило, застосовується в тих випадках, коли людина в загальному позитивно сприймає якусь ідею, але у нього не вистачає рішучості втілити її в життя. Кожному, наприклад, зрозуміло, що здоров’я людини багато в чому залежить від занять фізкультурою, але не кожен систематично нею займається. Успішність застосування цього методу залежить від знань, логічного мислення і почуття обов’язку. Процес самопереконання зводиться до дискусії з самим собою – до висунення і порівняно аргументів і контраргументів на користь того, що тобі хочеться, і що необхідно зробити.

Іншим дієвим прийомом для вироблення самовладання й уміння управляти собою навіть в екстремальних ситуаціях є самонаказ. Він спрацьовує тоді, коли людина вміє контролювати свої думки, дотримується свого слова, кориться внутрішнього голосу. Самонаказ виявляється значно ефективніше, якщо він відповідає провідним життєвим позиціям людини, її переконанням. Самонаказ і самопереконання взаємопов’язані. Самонаказ стає найбільш дієвим, якщо він робиться на основі самопереконання, а самопереконання призводить до вольового акту, якщо воно завершується самонаказів: «Все!», «Досить!», «Ще раз!», «Треба!», «Стояти!», «Вперед!» і т. п.

У повсякденному житті самонаказ допомагає долати труднощі в самих різних життєвих ситуаціях. За самонаказів можна вставати з ліжка, займатися фіззарядкою, дотримуватися дисципліни, доводити розпочату справу до кінця, робити малоцікаву, але необхідну роботу і багато іншого. Уміння підкоритися самонаказів може зіграти вирішальну роль при виникненні екстремальної ситуації, в напружений момент бою або при виконанні нелегких обов’язків військової служби.

Вольова саморегуляція розвиває у людини такі вольові якості, як сміливість, рішучість, стійкість, самовладання, витримка, самостійність, ініціативність. Це досягається шляхом постійно контрольованого подолання як реально існуючих небезпек і труднощів повсякденного життя, так і створюваних в навчальних цілях вправ, випробувань, тестів.

Одним з істотних умов гарту волі людини є систематичні заняття фізичною культурою і спортом. Подолання труднощів у ході занять служить тренуванням не тільки для м’язів, але і для волі. Найбільше вплив надають вправи психофізичного характеру, до яких відносяться вправи на увагу, координацію рухів, швидкість, витривалість. Ефективні вправи з різкою зміною ситуацій, що вимагають швидкого, осмисленого прийняття рішень в обмежений час.

Велике значення у виробленні психологічної стійкості відіграють вправи, виконання яких пов’язане з ризиком і вимагає подолання почуття остраху. Це акробатичні стрибки; стрибки у воду з висоти; стрибки через перешкоди; лазіння по горизонтальному канату, що знаходиться на висоті 4-10 м над водою; перебіжки по колоді, укріпленого на висоті або над водою; стрибки з парашутом; різні види єдиноборств. Психологічно ту ж роль грають: подолання спеціальних смуг перешкод і споруд, військова гра на місцевості «Випробуй себе», туристичні походи. Такі вправи можуть викликати напруженість, побоювання, страх, хвилювання, коливання, необхідність пересилювати, змушувати себе. У той же час вони розвивають вольові якості, гартують психіку.

Отриманих знань при навчанні дій в екстремальних ситуаціях буває, як правило, недостатньо – потрібні ще вміння і навички. У той же час відтворити реально екстремальну ситуацію іноді буває важко, а часом і неможливо. Як, приміром, створити для навчальних цілей повінь, а тим більше ураган або землетрус? У таких випадках на допомогу приходить так звана ідеомоторне тренування. Реальна ситуація тут підміняється уявленням про неї, а ось дії повинні бути близькими до реальних. Ефективність такого тренування в чому залежить від того, наскільки повно і всебічно подумки сконструйована екстремальна ситуація близька до реальної і викликала вона в студента психічні процеси, подібні реальним.

Удосконалення вольових якостей стане більш плідним, якщо труднощі будуть постійно ускладнюватися до гранично посильних. У той же час сам процес емоціональноволевой підготовки повинен бути безперервним, а характер труднощів – різноманітним і різнобічним.

Дії людини в екстремальній ситуації. У загальному вигляді людині, що опинилася в екстремальній ситуації, доцільно діяти наступним чином:

подолати стрес;
оцінити обстановку, що склалася;
прийняти рішення;
діяти у відповідності з прийнятим рішенням.
Початкове подолання стресу, хоча б і часткове, дуже важливо, бо в іншому випадку подальші дії можуть виявитися помилковими і привести до погіршення обстановки. У подоланні стресу можуть допомогти методи емоційно-вольової саморегуляції. Корисними бувають і фізичні дії або подразники: різкі потирання долонями обличчя, скронь; удари по щоках; різкі рухи частин тіла або всього тіла, подібні зняттю сонливості; обприскування або обливання обличчя, голови або всього тіла водою; прийняття заспокійливих ліків. Методи і способи зняття стресу залежать від індивідуальної емоційно-вольової стійкості людини, глибини стресу та наявних коштів (вода, медикаменти). Визначальним є і ліміт часу. Якщо людина заблукав у лісі, то у нього є якийсь час для зняття стресового стану. Інша справа, якщо на нього валиться стіна або рухається лавина вогню – тут вже все вирішують миті.

Після повного або часткового зняття стресового стану слід оцінити обстановку, що склалася. По-перше, треба визначити, закінчилося чи ні небезпечне вплив, що створило екстремальну ситуацію, і ймовірно чи його повторення. Далі слід негайно визначити стан здоров’я – своє та оточуючих людей, кількість хворих і поранених, які потребують першочергової допомоги. Після цього треба врахувати наявність матеріальних засобів: води, продуктів харчування, медикаментів та ін. Цілком очевидно, що найбільш важливим буде наявність в жаркий час води, взимку – теплих речей і палива, при веденні бойових дій – зброї та боєприпасів. При оцінці обстановки слід враховувати пору року, погоду, час доби, місцевість (ліс, болото, дороги, віддаленість населених пунктів) та інші моменти, важливі в даній обстановці, що склалася.

На основі оцінки обстановки приймається рішення. У деяких ситуаціях може бути лише одне вірне рішення, в інших же – кілька варіантів з різною ймовірністю успішного результату. У короткий термін потрібно прийняти оптимальне рішення. Щоб навчитися цьому, необхідні тренування. При цьому не обов’язково здавати всі можливі ситуації, бо їх може бути безліч. Важливо навчитися діяти логічно, послідовно, раціонально і швидко. Слід виробити в себе поведінковий стереотип дій в екстремальних ситуаціях і постійно вдосконалювати його як по спектру можливих ситуацій, так і по швидкості і точності прийнятих рішень.

Що таке екстремальна ситуація? Чому людина опиняється в екстремальних ситуаціях?
Як поводиться людина, не підготовлений до дій в екстремальних ситуаціях?
У чому полягає емоційно-вольова підготовка?
Як слід поводитися людині, що опинилася в екстремальній ситуації?

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.